Так сталося, що на моєму весіллі не була присутня найдорожча для мене людина, моя мама, і мені через це дуже прикро. Вона виховувала мене сама, їй було дуже складно, доводилося працювати на двох роботах аби я могла мати все те, що мають інші діти, аби не почувала себе обділеною. Мама возила мене на море, весь вільний час приділяла мені, читала книжки, допомагала з уроками, водила на гуртки. Батько після розлучення одружився з іншою жінкою, в нього народилися ще одна донька, зі мною він спілкувався мало, моїм життям та захопленнями не цікавився.
З моїм, тепер уже чоловіком, Володимиром ми познайомилися в клубі, він мені дуже сподобався, ми зустрічалися рік, потім одружилися. Мій чоловік добрий, гарний, надійний, а ще не тільки із забезпеченої, але й дуже інтелігентної сім’ї. Його батько доктор наук, працює у престижному університеті, мама грає у місцевому театрі, має багато шанувальників та відзнак.
На час знайомства з Володею, я закінчувала навчання на останньому курсі, а у вільний час підробляла кур’єром. Сам наречений проходив юридичну практику у великій компанії. Коли прийшов час знайомитися з майбутніми родичами, мені було незручно перед батьками нареченого, що я з простої звичайної сім’ї, і що у мене мама проста вчителька, яка виховувала мене сама, а батько пішов до іншої.
Тато як раз вирішив поновити наші з ним відносини. Його життя складалося добре, він побудував успішну кар’єру, займав високу посаду у відомій іноземній фірмі. Я попросила його влаштувати мене до себе на роботу, хоча б стажером, він не відмовив. Тому свекрам я сказала, що працюю перекладачем у відомій приватній корпорації. Мама на мене дуже образилася за те, що я звернулася за допомогою до батька. Вона не могла пробачити, що він залишив нас самих без допомоги та пішов, але потім ми з нею помирилися.
На весілля я вирішила запросити тата також, адже він мені дуже допоміг, крім того, ми продовжували спілкуватися, наші стосунки стали налагоджуватися. Батько почав давати кошти на мої дівочі витрати, подарував телефон останньої моделі, казав, що я маю відповідати статусу свого нареченого. Коли мама про це дізналася, то перестала зі мною розмовляти, сказала, що не прийде до мене на весілля, якщо там буде батько.
Мама вирішила, що я зрадниця. Але я ж не винна у тому, що спільне сімейне життя моїх батьків не склалося. Тата я пробачила, він дуже мені зараз допомагає. Я б хотіла аби мама мене зрозуміла.
