З моєю дружиною ми разом вже десять років. З яких шість ми вже одружені.
Тоді я добре спілкувалася з його сім’єю. Часто зідзвонювалися з його сестрами. Його старша сестра так і не вийшла заміж. Хоча їй вже під тридцять. Але самостійно жити вона не спішила. Мешкали вони всі разом у батьківській квартирі.
Після того, як ми одружилися ще і я переїхала туди. Вже тоді моїй появі не так і раділи.
Ми почали задумуватися над тим, щоб завести дитину. Але для того потрібно мати власне житло. Ми жили можна сказати, як в рукавичці, куди ще дитину сюди. Квартири зараз коштують не мало. А тут ще є батьківська квартира, яку можна продати. Вона знаходиться в чудовому районі, має хороший ремонт. Тому за неї непогано заплатять. Але сестри чоловіка були проти. Як тільки ми їх не переконували, але без результату.
Ми вже змирилися з цим, але неочікувано для нас чоловік молодшої сестри запропонував викупити в усіх їхню долю в цій квартирі. Звичайно ми погодилися. Було ще спокійно за те, що в батьківській квартирі не будуть жити якісь чужі люди, а рідня сестра зі своєю сім’єю. Ми підписали всі документи та отримали свої гроші.
Ми придивилися хорошу квартиру в спокійному районі. Там поблизу є всі зручності для комфортного життя з дитиною.
Поки ми ще не переїхали до нового житла, лишалися ще на тій квартирі. Нас звідти ніхто не проганяв. Оскільки я вже була вагітною. А зі старшою сестрою всі пересварилися. Вона до останнього не хотіла з’їжджати.
Тепер ми готуємося стати батьками вже у новій оселі. Щоб всі роботи закінчити до появи дитини нам прийшлося взяти гроші у борг.
