Моя єдина дочка не хоче зі мною спілкуватись! І чому? Через зятя.
«Ти, – каже мені Алла, – навіщо мого сина проти чоловіка налаштовуєш?!»
А я що? Я пенсіонерка, давно вдова. Живу одна в старенькій двокімнатній квартирі, яку колись з чоловіком від держави отримали. Ремонт вдома робили ще коли чоловік був живий. А зараз я трохи назбирала грошей та й, думаю, треба трохи квартиру освіжити – стіни перемалювати, шпалери в коридорі переклеїти. У ванні вже плитка відвалюється – зробити нікому. От я й вирішила попросити зятя Євгена, аби поміг. Він все одно цілими днями вдома пролежує, адже з того часу, як два роки тому втратив роботу, нову шукати не збирається. Все моя донька на своєму горбі тягне.
Але Євген мені допомогти не захотів.
– Нащо вам, мамо, – каже, – той ремонт? Скільки років прожили зі старими шпалерами, а зараз, бачте, закортіло все відривати й перероблювати.
– Хочу, щоб як мене не стане ця квартира в гарному вигляді вам з Аллою перейшла. – Відповідаю зятеві.
А він мені й каже:
– Нехай усе буде, як є. А коли вас не стане, ми самі тут для себе нормальний ремонт зробимо. І фарбу якісну купимо й шпалери стильні. Не бачу сенсу зараз все фарбувати-клеїти, якщо через років п’ять-десять нам з Аллою доведеться ще раз ремонт робити!
– Чому через п’ять-десять? – Питаю в Євгена.
– А хіба ви довше жити збираєтесь? – Відповідає зять.
Мене слова чоловіка доньки настільки обурили, що я ледве стрималась, щоб не заплакати. Я, значить, до дітей зі всією душею, а вони не те, що допомогти не хочуть, а, навпаки, чекають, поки мене не стане, щоб отримати мою квартиру.
Наступного дня прийшов до мене онук, дванадцятирічний Михайлик. Побачив, що я розчарована й питає, що зі мною. Я онукові й розповіла, що його батько мені сказав. А вже ввечері зателефонувала донька й почала сваритись, що я її чоловіка обмовляю.
«Раз так, – сказала Алла, – то Михайлика ти не побачиш більше.»
Я сиділа й думала, про те, що сталось. Врешті решт, вирішила, що раз так, то моєї квартири ніхто з них не побачить. Запишу на онука, а зятеві з донькою тут місця нема. Що скаже? Правильно вчинила?
