Я дуже не люблю своїх родичів, адже вони нікого не поважають та думають лише за себе. Нещодавно я у цьому впевнилась і більше ніколи не буду контактувати з деякими людьми, яких я бачила лише раз у житті.
Це була субота, я нарешті дочекалась вихідного після важкого робочого тижня та мріяла повалятися у своїй теплій ванні. Була зима, дуже холодно за вікном, тому виходити нікуди не хотілось. І ось я набрала ванну, лежу та дивлюсь улюблений серіал.
І ось мені на телефон телефонує мама і каже, щоб я готувалась зустрічати гостей. Це була моя хрещена зі своїми дітьми, її я бачила останній раз ще коли вчилась в школі, відтоді пройшло ну дуже багато років. Тому, коли мама сказала, що до мене приїде тьотя Люба, я довго згадувала, хто це така.
Я народилась в невеличкому містечку, але зараз живу та працюю у столиці. Моя хрещена також з маленького містечка і приїхала сюди, щоб влаштуватись на роботу. Як пояснила моя мама, вони просто залишать в мене свої речі та підуть по своїх справах. З ванни виходити звичайно не хотілось, але все ж довелось.
Вже через декілька хвилин мені подзвонили у двері. На поріг одразу вибігло двоє дітей, які чекали подальшого наказу своєї мами. Побачивши, тьотю Любу, я навіть не знала, що говорити, адже навіть не пам’ятала її.
Вона також була розгублена, але поставила свої два пакети до мене у вітальню та сказала, що повернеться за дітьми увечері. Тоді я просто не знала, що сказати та уточнила у неї, чи ці діти залишаться у мене до вечора.
Вона так здивувалась і ще раз сказала, що ввечері їх забере, закрила двері й пішла. Після того почався повний гармидер, її діти були просто не виховані, найменший син навіть помалював мої стіни, а старша донька просто понищила усю мою косметику, а там було на декілька тисяч її.
Після цього випадку я більше ніколи не буду приймати родичів у себе. Коли я мамі все розповіла, вона просто посміялась і сказала, що це ж діти, хіба так можна?
