Моя мама живе в селі. Має город, господарство. Щоправда, навіть з домашньою картоплею та птицею вижити на мінімальну пенсію дуже складно Але мама завжди намагається нам з чоловіком чимось допомогти. Завжди домашню курку передасть, буряків, моркви та цибулі. Минулого тижня, коли ми приїздили до мами, вона напакувала нам цілу машину продуктів ще й дала п’ятсот гривень на бензин. Я, звичайно, не хотіла брати, але мама наполягала. Вона в нас така – від неї з пустими руками не поїдеш.
Для нас мама нічого не жаліє. Коли ми купували квартиру, вона навіть три тисячі доларів нам дала, не знаю, як їй вдалось наскладати такі гроші. А от чоловікові батьки трохи не такі. Вони заробляють добре, свого часу навіть мали невеликий бізнес. Але нам жодного разу не допомагали. На квартиру нам грошей не дали, адже сказали, що допомагали синові, коли він навчався, а зараз він уже дорослий і має сам дбати про своє життя.
З ремонтом теж свекри помагати не стали – ніколи. Зате моя мама з села приїхала допомогти клеїти шпалери, не дивлячись на те, що у неї теж справи.
Коли ми приходимо до батьків чоловіка, то максимум, який свекруха ставить на стіл – це куплений торт з найближчого супермаркету. Це великий контраст з тим, як моя мама нас зустрічає – з варениками, пирогами, кількома видами салатів та різними м’ясними стравами.
Зараз я чекаю дитину. Моя мама тільки те й робить, що постійно телефонує, питає, як я себе почуваю. А мама чоловіка тільки раз, коли зустріла мене в місті, то запитала чи не маю я ранкової нудоти. Її навіть не цікавить стать майбутнього онука!
Мені образливо, адже в нас з чоловіком зараз не найлегші часи. Працює тільки він, зарплату часто затримують, грошей вистачає не на все. А потрібно вже готуватись до народження малюка.
Якось я натякнула мамі чоловіка, що нам потрібен візок для майбутньої дитини. Я думала, що вона, як бабуся зрозуміє натяк та зробить нам такий подарунок. Але від тещі цього не дочекаєшся – вона тільки порадила нам, де можна купити зі знижкою!
Зате моя мама, коли тільки-но дізналась, що в її майбутнього онука немає візка, витратила всю пенсію і купила в той же день. І неабиякий, а дорогий та якісний.
От я і не можу зрозуміти, в чому різниця між нашими мамами. Ніби обидві непогані жінки, але одна готова заради дітей на все, а інша думає тільки про себе. Ні, не треба мені писати, що я корислива, річ не в тім. Не зрозуміле ставлення.
Намагаюсь не ображатись на батьків чоловіка, але поки не дуже виходить. Може ви щось порадите?
