Нещодавно я одружився з дівчиною, з якою довгий час зустрічався. Після весілля ми провели цілий тиждень у Єгипті разом. Повернувшись додому, я мав взятись за роботу та продовжувати життя далі у звичайному ритмі. Але коли до мене переїхала моя наречена Оля, все ніби пішло шкереберть.
Кожного дня відправляючись на роботу, вона питала, чи можна піти зі мною, бо їй вдома дуже сумно одній. Працювати вона не хотіла, та і я був не проти, моєї зарплати буде вдосталь обом. Але кожного дня я бачив її на роботі, вона приносила мені обіди, зустрічала з роботи, я відчував себе ніби маленька дитинка, в офісі вже з мене починали сміятись.
Звичайно, ми говорили про це, але вона завжди повторювала, що я даю мало уваги. Але при цьому кожні вихідні ми були разом: гуляли в парку, ходили на фільми. Я навіть з друзями не міг побачитись.
І одного суботнього вечора я твердо сказав, що сьогодні йду з друзями в паб дивитись футбольний матч. Вона ж з радісними очима просила взяти її з собою. Після довгих благань, ми все ж пішли разом. Та все ж у той вечір я так і не подивився футбол, бо Оля постійно мене перебивала і перепитувала, що я просто з дуже поганим настроєм пішов додому, що до того, як закінчився перший матч.
Всю ніч я лежав в ліжку і думав, невже шлюб це так погано, адже до того, як ми одружились, наші відносини були прекрасними. А що сталось зараз, я просто не розумію!







