Я працюю майстром манікюру вдома. Так вже склалося, спочатку вчилася, потім відпрацьовувала здобуті знання на родичах, потім моделями були подруги. Поступово клієнтів ставало більше, подруги розповідали про мої роботи знайомим, ті своєю чергою рекомендували мене колегам.
Виникла необхідність облаштування робочого місця. Квартира у мене велика, трикімнатна, тому я прийняла рішення обладнати одну кімнату під свій кабінет. Звісно, що клієнти всі різні, кожен зі своїм характером, настроєм. Я намагалася знайти спільну мову з кожним.
Якось одна клієнтка Мирослава попросила у мене прийти з донькою, тому що не мала змоги ні з ким її залишити. Я не відмовила, проте й не зраділа. Знала, що дівчинці не виповнилося ще й рочку, тому не уявляла, як ми зможемо працювати. Графік у мене щільний, не хотілося затримувати інших клієнтів. Але переживання мої виявилися марними. Малеча майже весь час проспала у переносній люльці, а коли прокинулась, то спокійно, із зацікавленістю роздивлялася все навколо.
Після того Мирослава ще декілька разів приходила із донечкою, все було добре. Одного разу Міра завітала зі старшим сином, вона не попередила, але я не заперечувала, щоб хлопець був присутній, а дарма. Такої невихованої дитини я ще не бачила. Максим і хвилини не сидів на місці. Він без дозволу почав брати мої речі, повідкривав пляшечки, забруднив інструмент, постійно перебалакувався з мамою, ані хвилини не сидів мовчки, переїв усі цукерки, а наостанок ще й розбив гарну тацю. Я бачила, що Мирославі дуже незручно через таку поведінку сина, тому нічого не сказала, не хотілося втрачати постійну клієнтку.
Наступного разу, коли Міра прийшла з Максимом, було ще гірше. Він попросився у туалет, а потім влаштував собі екскурсію по моїй квартирі з невеличким погромом. Я вже не витримала і сама зробила хлопцю зауваження, натомість Максим просто перевернув поличку з лаками. Мирослава звісно насварилася, але безрезультатно.
Коли Міра зателефонувала наступного разу я відповіла, що буду працювати тільки з нею. Дівчина образилася, але прийшла сама. Тепер я більше не дозволяю клієнтам брати із собою дітей. У наш час можна знайти вихід, скорегувати графік, попросити знайому, сусідку, домовитися з нянею на кілька годин. Просто мені одразу потрібно було встановити таке правило.
