Він дуже хотів дитину від неї, не хотів вбивати частинку себе. Але зараз не час, потрібно робити аб0рт.
Дмитро виріс у великому місті, завжди жив у розкоші та достатку. Батьки мають великий бізнес. Тому він навчався спочатку у найкращій школі міста, ходив на усі можливі спортивні гурти, потім вступив до найкращого університету, а пізніше його відправили по обміну на навчання до США.
Батьки були неймовірно щасливі за свого єдиного сина, лише боялися, аби він не відволікався на дівчат, адже були впевнені — зараз йому треба думати лише про майбутнє.
Дмитро рік відівчився в США і повернувся до свого університету, адже завершився час обміну. Йому залишалось ще 10 місяців навчання, після чого він одразу мав працювати у батьківській компанії.
Але неочікувано для себе самого, хлопець познайомився з Катею. Дівчина дуже красива, добра і талановита. Майбутня скрипалька. Їхні стосунки розвивалися. Планів не будували, адже Дмитро ніяк не міг признатися батькам про свої стосунки, адже знав — будуть проти.
Катя завагітніла, вони з Дмитром цього не планували, але так вийшло. Він довго не міг зрозуміти, як бути далі, але одне знав точно – він неймовірно сильно хотів цю дитину. Залишались лише признатись його батькам, а як сказати їм про вагітність дівчини, якщо ще навіть про неї не говорив..
Вирішили прийти до його батьків і все розповісти, а там все як буде. Йшли, тримаючись за руки, дуже переживали. Але реакція була досить очікуваною:
— Ти що, зовсім з глузду з’їхав? Яка дитина зараз? У тебе майбутнє, бізнес, тобі не треба цього. На, тримай гроші, веди її на аб0рт і більше щоб я вас разом не бачила. Забудь свою Катю. Якщо не зробиш так, як кажемо – про гроші та про нас можеш забути.
Дмитро не знав, що робити в цій ситуації. Катя плакала, вони так сильно любили один одного. Вона не розуміла чому його батьки так відреагували не неї. Навіть подумала, що Дмитро справді погодиться на аб0рт, але він одразу сказав, що цього не буде.
Залишився ще один варіант.
Катя виросла з мамою, тато пішов, ще коли дитина була маленька. Мати завжди опікувалась нею та старалась дати все найкраще.
Тому, молода пара вирішила запитати поради у неї.
Прийшли, все розповіли. Мати терпеливо вислухала і сказала:
— Діти, ви що, таке кажете?! Такого не буде. Це ж таке щастя, я надзвичайно рада за вас! Нічого страшного, Дмитре, з часом твої батьки все зрозуміють. А поки будете жити зі мною. Все у нас буде добре.
Пройшов час, у Каті з Дмитром народився хлопчик, вони жили у маминій квартирі. Було тяжко, але вони справлялись. Дмитро знайшов роботу бухгалтером, а мама сказала, що знайшла куди тратити пенсію. Так пройшов майже рік. Хлопчик ріс дуже веселим та грайливим, був схожий на своїх батьків. Вже вмів трішки рахувати, як тато, і знав багато музичних інструментів, як мама.
Одного вечора, у квартиру постукали, Дмитро поспішив відчинити двері та оторопів. Перед ним стояли батьки..
— Сину, вибач нам. Ми помилялися і хочемо бачити вас з Катею та сином у нашій сім’ї. Пробачте нас..
Ось так, не треба робити те, про що потім можна сильно пошкодувати.
