Я зараз на пенсії. Працювала довго і тяжко. Потім вирішила – вистачить. Час відпочити. Чоловік помеr. Діти виросли та живуть окремо. Щоб не нудьгувати, я намагаюся бути чимось корисною навколишнім. Про це знають у нашому будинку і частенько звертаються за допомогою. Кому по ліки сходити, кому за продуктами в магазин, чи посидіти з малечею, поки батьки відлучаться у справах, йдуть до мене. Мені це в радість. І людям допоможу, і сама не нудьгуватиму.
Ось і цього разу. Зайшла до мене сусідка Надія Павлівна та й запитує:
– Зінаїдо Петрівно, чи посидите з моєю онукою, бо мені з донькою потрібно сходити в лікарню?
Я погодилась. Невдовзі Надія Павлівна завітала з онукою. Це була дівчинка 5-6 років. Я привіталась до неї, запитала як її звати:
– Я Ганнуся – дзвінко відповіла дівчинка. – А вас як звати?
– А мене звати Зінаїда Петрівна.
Ганнуся пройшла в кімнату. Я дістала їй забавки, книжки. Хвилин десять вона тихенько гралася, доки в кімнату не зайшов кіт Рижик. Дівчинка підхопилась і почала ганяти кота, галасувати. Бідолашний не знав, де подітися. Забився під ліжко. Ганна схопила іграшкову лопатку і почала виганяти кота. Я сказала, щоб вона так не робила, що кіт заспокоїться і сам вилізе. Та вона продовжувала турляти кота лопаткою, не звертаючи уваги на моє зауваження. Я взяла її за руку, повела на кухню.

– Випиймо чаю, – запропонувала я.
Не встигла я озирнутися, як Ганнуся вже відкрила шафу і почала все діставати звідти. Я пояснила, що спочатку потрібно запитати дозволу.
– Навіщо? – здивувалась Софійка. – Мені цікаво, що там лежить.
Випивши чаю, дівчинка вибігла з-за столу, навіть не подякувавши за частування. Коли я помила чашки та зайшла до кімнати, то побачила, що вона обриває квіти з орхідеї на вікні. Це моя улюблена квітка. Я не змогла втриматись і крикнула:
– Неслухняне, дівчисько, що ти накоїла!
Ганна глянула на мене незворушним поглядом і мовила:
– Мені сподобалася ця квітка і хочу забрати її з собою.
Я була шокована такою поведінкою дитини. Коли Надія Павлівна прийшла забирати Ганнусю, я не втрималась і сказала, що її онука не вміє поводитися в гостях. Жінка образилась і ще довго не віталася зі мною.







