Ми з татом жили вдвох. Інших родичів я ніколи не бачив, батько іноді міг обмовитись словом про бабусю чи дідуся, проте окрім факту їхнього існування, я нічого не знав.
Хоча ні, одне я знав точно — тато мене ненавидів. Він дуже багато пив. Мені не можна було гуляти з друзями, запрошувати їх до себе, він ніколи не купував мені іграшок в дитинстві, рідко зі мною розмовляв, ніколи не хвалив, не ходив на батьківські збори у школу, не дозволяв ходити до художньої чи музичної школи..
Одного разу я пішов гуляти з однокласниками після уроків, думав, він не помітить моєї відсутності, якщо затримаюсь на годинку. Ага, відлупцював мене ремнем, ще й так, що я на все життя той випадок запам’ятав..
В п’ятнадцять років я сказав йому, що переїжджаю у сусіднє місто, адже вступив до коледжу. Він ніяк не відреагував, і звісно ж не дав з собою ні гривні. Це було очікувано.
Далі моє життя наповнювалося лише хорошими подіями.
Вчився я може й не найкраще, але мене одразу взяли на роботу. До речі, навчався я на кухаря, адже завжди любив готувати. Отже, я влаштувався в ресторан італійської кухні. Зарплата була досить непоганою, мені на все вистачало.
В університет я не поступав — не бачив змісту, адже моєї спеціальності там не було. Спробував влаштуватися помічником шеф-кухаря у французький ресторан. До останнього не вірив, коли мені сказали, що я підходжу. Тоді почався найщасливіший етап мого життя. Я займався улюбленою справою, спілкувався з різними людьми, навіть трішки вивчив французьку.
Одного дня хтось із відвідувачів попросив покликати в зал шеф-кухаря, так склалося, що саме тоді, я його заміняв. Я вийшов до людей, це була літня пора, вони чомусь дуже здивувалися, коли побачили мене.
Замість розмови про те, що їм сподобалось, або ж не сподобалось, почали питати у мене моє прізвище. Звісно я не зрозумів, навіщо їм це, але відповів.
Мене наче конфузило, коли вони сказали, що у них є син, на якого я дуже схожий. Після короткого діалогу, виявилось, що це мої дідусь з бабусею..
Я сказав що повинен працювати, але залюбки поспілкуюся з ними після роботи. Ми зустрілися, я дізнався, що моя мати загиnула при родах. Після чого мій батько забрав мене і переїхав в інше місто, відмовлявся від спілкування з родичами та почав пити.
Ось чому він ненавидів мене все життя, ось чому моє дитинство було таким.
Я так і не зрозумів, в чому винен.
