Неймовірний випадок трапився у нас з дружиною. Ми ходили по торговому центрі, шукали собі щось новеньке. Неочікувано, в неї відійшли роди. Я дуже панікував, адже ми були далеко від пологового будинку, з яким домовилися.
Швидко сіли в машину, я завіз нас до найближчого пологового, який тільки знав і бачив на карті. В той день, як сказала нам одна з акушерок, народжували наче всі! Ледь не усі палати були зайняті, оххх і більше діток стало того дня.
Катю перевезли в палату. Роди були довгими та тяжкими, хоча це вже й втретє. Але лікарі одразу казали нам, ще коли йшли за першим сином — жінці буде важко. Вагітність проходила також з ускладненнями.
Весь час, три години, я стояв біля палати (старших дітей відправили до бабусі), дуже переживав, щоб все було добре. Ну і звісно було неймовірно цікаво, хто у нас там. Адже минулі два рази, ми влаштовували вечірки з розрізанням торту, аби дізнатись стать дитини. Але з третім, хотіли, щоб це був сюрприз.
Це дівчинка! Народилася вагою 2,5 кг, та ростом 42 см. Така малесенька, гарнесенька, очі — зелені. Новонароджену забрали в дитяче відділення, аби сповивати, та провести потрібні обстеження.
Зовсім не дивним для батьків було те, що дівчинка народилася зовсім без волосся, адже в їхній сім’ї була одна цікава особливість — в усіх дітей, протягом двох-трьох днів після народження, з’являється один або декілька риженьких волосків. Моя дружина спочатку дуже дивувалася цьому, адже це генетична особливість моєї родини. Так було у всіх.
Вже пройшло три дні після родів, ми все чекали, постійно знімали з дівчинки шапочку, щоб побачити таке очікуване руде волоссячко, але яким було наше здивування, коли так нічого й не було.
Жінка почала плакати, сказала що їй здається, ніби це не її дитина, говорила, що в неї дуже дивне відчуття.
Ми одразу злякалися, вирішили звернутися до акушерів з дитячого відділення, чи не могли часом переплутати дітей. Боялися, якщо таке могло статися, то чи не забрав хтось часом нашу доньку..
А те, що сталося потім, можна собі лише уявити. Ми якраз підійшли до дитячого відділення, та побачили жінку з чоловіком, які доказували медсестрі, що їм принесли не ту дитину, адже у їхньої при народженні одразу було видно родиму плямку, а зараз її немає.
Як виявилися, у нас з тими людьми, однакові прізвища, та, крім того, ми ще й однаково назвали доньок. Роздягнули обох, одразу все стало зрозуміло. У їхньої дівчинки — руденьке волосся, в нашої — родимка на ніжці.
Ситуація зовсім не смішна, зараз ми з дружиною це згадуємо, й досі моторошно.
А що, якби у нас не було генетичної особливості, якби просто були дві дитини з однаковими ім’ям та прізвищем. Ми б все життя жили з чужою дитиною..
