Мої батьки нещодавно купили новий дім, адже дуже давно хотіли мати багато кімнат, свою величезну територію. Аби ні від кого не залежати, не чути шуму від сусідів з усіх боків, як це часто буває в багатоквартирних будинках.
І ось, нарешті, після п’яти років збирання коштів, потім ще двох років будови та ремонтів — їхня мрія здійснилася. Тепер ми живемо в чудовому триповерховому домі, де безліч кімнат (не знаю нащо), так само багато ванних кімнат, а на щастя для мами — величезна кухня.
Я теж дуже задоволена, адже у мене тепер є своя дуже простора кімната. Як раз те, що треба дівчині у п’ятнадцять років. Навіть є широке підвіконня, на яке можна постелити плед, аби сидіти й вечорами читати книги та пити какао. Все, як у фільмах.
Ми з батьками вже мріяли про зиму, аби прикрасити весь дім кольоровими гірляндами, купити різних оленів, санчата, аби будинок був наче у казці.
Проте, така ідилія у нашій сім’ї протрималася недовго. Був якраз кінець весни, погода була уже літня. І ось, що це означало..
Як виявилось, батьки по-різному уявляли собі життя у приватному будинку влітку. Тато хотів мати можливість лежати на гамаку, жарити шашлики. Покликати спеціалістів, аби зробили зелений газон, щоб усе виглядало красиво, можливо посадити декілька кущів з квітами.
Але для мами все було зовсім по-іншому.. Вона хотіла садити город! Постійно кричала про те, яка у нас велика територія, як багато картоплі, моркви, та інших овочів, фруктів та зелені можна посадити. Одного дня мама пішла в магазин з насінням й купила там п’ятдесят видів троянд, аби посадити на подвір’ї!!!
Але навіть це ще не найгірше. Найбільше мене дратує те, що батьки постійно сваряться між собою й втягують у це мене! Питають, на чиїй я стороні, як би я хотіла. Поки тато на роботі, мама кличе, щоб я допомагала копати грядки, а коли немає мами — тато хоче разом ті грядки псувати й забирати звідти все насіння, а потім разом ставити на тому ж місці мангал..
Це жах, я вже втомилася від своїх батьків, чому вони іноді наче діти?!
