У 25 років я стала хрещеною. Тоді моя подруга народила донечку Віру. Я на той час була не заміжня й дуже багато часу присвячувала своїй похресниці.
На подарунки я завжди була щедрою: на хрестини дарувала хрестик та ікону коштовну, на рік золоті сережки. Та й на інші свята я завжди щось вигадувала, хоч я й жила сама. Звісно, мені батьки допомагають, але навіть вони казали, що я не зобов’язана постійно щось дарувати, тим паче коштовне.
Та я все ж відчувала якесь почуття боргу і намагалася догодити. Та відбувся той день, коли я кардинально змінила своє відношення до подруги та її доньки.

Коли мені було 28, я зустріла свого майбутнього чоловіка. Через пів року зустрічань ми справляли весілля. Та я не надто воліла святкувати його з розмахом. Я вважаю, краще за ці гроші десь відпочити, чи техніку якусь придбати. Тож, я узяла найпростішу сукню і покликала на свято найближчих родичів та друзів.

Моя подруга ж своє весілля справляла шикарно, і мене кликала, звісно. Я тоді гроші дарувала. Тут же кума прийшла без подарунка, бо вважала, що це не весілля, адже воно без церемонії, тамади, ресторану. Вона подарувала лише квіти.

Знаєте, я не та людина, що мірятиметься хто, що кому подарував, але мені просто було ніяково. Ніяково від того, що я завжди переймаюся, економлю на якихось речах, аби подарувати щось похресниці. А тут на весілля нічого, окрім квітів. Я б так не вчинила.

Незабаром після весілля у похресниці був день народження. Я подарувала срібні сережки замість золотих, на що почула дивну відповідь. Кума сказала, що мій чоловік погано на мене впливає: то я на весіллі зекономила, то на подарунку для похресниці. Я ж відповіла, що не у грошах визначається цінність подарунку, або святкування.

На що у відповідь почула, що подарунок має відповідати заходу, який ти відвідуєш. І що день народження похресниці дорожче та цікавіше, ніж моє весілля.
«У мене чек на одну людину втричі дорожче від твого подарунка, розумієш?! А на весіллі ти мене однією канапкою пригостила. Треба відповідати!», – сказала моя подруга.
Я була не те що вражена, я була шокована. Після цих слів я покинула їх розкішне свято. В мене інші цінності, я вважаю емоції важливіші за гроші.
Після цього ми перестали спілкуватися.







