День, коли нарешті закінчилося навчання в університеті. Диплом отримано та тепер можна впевнено думати, що робити, як рухатися далі. З ранку батьки студентки дізналися, що їхня донька успішно захистила диплом. Надвечір мати дівчини вирішила зазирнути до неї в кімнату, але там нікого не було, тільки самотній конверт посеред письмового столу. Це був лист, адресований батькам від їхньої рідної дочки:
“Мамо, тату, змушена вам повідомити про цю новину в письмовій формі, інакше ви б дуже розлютилися на мене. Справа в тому, що вже як рік я зустрічаюся з одним хлопцем із мого університету. Він дуже хороший, тільки, на жаль, не тихий та скромний, яким би ви хотіли його бачити поруч зі мною. Він постійно лізе в різні бійки, але я все одно люблю його. Тепер житиму з ним через те, що завагітніла від нього.
Його звуть Майк. Ми житимемо в його однокімнатній квартирі. Ремонт би не завадив, але загалом все нормально. Батьки Майка на мене не зляться та все розуміють, готові підтримати. Не знаю, як ви, але мені дуже хотілося б, щоб і ви це зробили для мене. А ще Майк мені пообіцяв, що скоро ми одружимось. Він зробить пропозицію після того, як народиться дитина.
Поки що я хочу пожити окремо. З онуком чи онукою ми обов’язково вас познайомимо.
Люблю вас. Ваша дочка, Олівія.
P.S. Можете видихнути, ніякого хлопця в мене немає, я не вагітна. Вирішила це вигадати, щоб сказати про те, що хороші чи погані оцінки не дуже важливі у нашому житті, коли відбуваються такі напружені та непередбачувані ситуації. Так, я вчилася добре, але вважаю, що головне, як я поводитимуся в переломних моментах. Дякую за розуміння. Якщо що, то я в подружки. Скоро повернусь додому!”
