Історія така. Ми з чоловіком живемо вже 30 років разом. Вже і діти дорослі й внуки є.
Все життя ми жили на квартирі. Але не старості літ вирішили продати її та купити невеличкий будиночок за містом. І природа гарна, і набагато спокійніше. А то міський ритм вже був не для нас. Хочеться вже пожити просто для себе.
Так от переїхавши, ми почали робити ремонт, потім доводити подвір’я до гарного вигляду. Все зробили швидко по-простому, як для себе. Жити нам там дуже подобалося. З сусідами познайомилися, всі ніби хороші. Але от була ще одна хата збоку, але там нікого не було. Казали що хазяйка закордоном.
Ну думаю, коли повернеться тоді познайомимося.
Одного дня це сталося. Побачивши хто тепер є моєю сусідкою, у мене відняло мову.
Надька, ти??? – закричала я. Ти що тут робиш?
О Лєнка, привіт, – відповіла вона. Як що? Живу. От приїхала з-за кордону. Тепер буду тут постійно. Ото життя підкинуло сюрприз.
Кого, а свою конкурентку ще з університету я не очікувала тут побачити. З Надьою ми ворогували всі роки навчання. Точніше просто завжди змагалися хто кращий, хто краще вчиться, в кого красивіший хлопець. І за теперішнім моїм чоловіком вона теж бігала. Але він обрав мене. Після того вона виїхала закордон і ми не бачилися. Не думала я що ми знову зустрінемося, ще й жити один біля одного будемо.
Після того Надька почала знову упадати за моїм чоловіком. Оскільки зі своїм розвелася, вирішила тепер мого відбити. То вона за сіллю прийшла, то їй треба лампочку полагодити. Я не могла на це все дивитися. І сказала чоловіку, що або він перестає з нею спілкуватися, а ми звідси переїжджаємо. Але оскільки тут було вкладено багато сил та грошей. Чоловік сказав що окрім мене йому нікого не треба. Після того ми обірвали весь зв’язок з Надею. А згодом вона знову повернулася закордон, а дім продала.
