Велика родина це завжди добре, але інколи трапляються і не зовсім приємні ситуації.
В мене дуже велика рідня і з мого дитинства лишилися спогади про пишні святкування і застілля, завжди було дуже весело і шумно. Особливість була в тому, що родичі завжди допомагають один одному без будь-якої вигоди, але інколи бувають і не дуже приємні моменти, хочу поділитися однією історією, яка зі мною трапилася нещодавно.
10 років тому я переїхала до столиці зі своїм чоловіком. Ми тяжко працювали і за 5 років нарешті назбирали на своє житло, ще рік пішов для того, щоб зробити ремонт. Але знаєте як це буває, родичів у столиці всі люблять, і я не проти гостей, але потрібно ж мати міру. Пів року у нас жила одна родичка, потім інша, ми ніколи майже не бували самі і в якийсь момент мене почало це дратувати, нас ніхто навіть не запитував чи нам комфортно приймати пожильців, просто ставили перед фактом: “доброго дня, а ми до вас, сюрприз!”
Але останній раз я вже не витерпіла такого ставлення до свого особистого життя.
Були вихідні і ми з чоловіком вирішили влаштувати собі романтичний вечір, замовили вечерю, запалили свічки, тільки наповнили келихи вином як почувся дзвінок у двері, ми нікого не чекали, чоловік відкрив двері і на порозі чекали гості, без попередження, сюрприз, дуже вчасно, власне як завжди.
-Привіт, ми вирішили зробити тобі сюрприз, ми зупинимося у тебе на декілька днів.
-Але ви ж навіть не попередили нікого, а якби мене вдома не було, що ви тоді робили б?
-Але ти ж вдома, ну то що, впустиш у квартиру чи так і триматимеш на порозі?
-Та вже куди я вас прожену, проходьте, вечеряти будемо.
Ні про який романтичний вечір і думки не було. Ми всі повечеряли і хотіли вже йти спати, але мої родичі приїхали віпдочивати і не збираються сидіти вдома, тому ідуть шукати якісь розваги і веселощі. Повернулися вони близько 3-ї години ночі, трохи напідпитку, шумні, здається весь будинок поставили на вуха. Зранку я прибирали всі наслідки їхнього вчорашнього святкування. Я була неймовірно роздратована, моя квартира перетворилася на якийсь гуртожиток для студентів. На кухні я побачила розбитий посуд, тарілка і чашка з нашого весільного сервізу. Все, я більше цього не терпітиму.
Я дочекалася, поки всі проснуться, подала сніданок, а потім сказала, що в нас з чоловіком сьогодні інші плани і наші гості більше не зможуть у нас залишитися, адже ми нікого не чекали на вихідних, нас ніхто не попередив, тому вам потрібно пошукати інше місце ночівлі на сьогодні. У всіх ніби дар мови відібрало, вони явно не очікували такого повороту подій.
Через пів години в квартирі вже нікого не було і хоч тепер я стала для всіх родичів зверхньою і невдячною, проте перший раз в житті я нарешті відстояла свої особисті кордони і мені це без сумніву сподобалося.
Справа насправді була не в розбитому сервізі, і не в шумній поведінці, просто люди мають поважати особисте життя інших людей, їхні кордони, а не безцеремонно робити все, що їм заманеться. І нехай для когось я буду поганою, але цього дня я собою гордилася.
