Якось я вирішила зайти до магазину аби швиденько купити щось на стіл – до мене вирішили завітати гості, а частувати нічим.
У пошуках чогось до чаю я обігнала дідуся, який повільно йшов до каси з однією буханкою хліба. Він був дуже худеньким, одягнений бідно.
– Дідусю, Ви мені не допоможете?, – спитала я.
– Чим зможу, онучко, – відповів радісно дідусь. Видно, давно до нього ніхто не звертався.
– Я йду в гості до дідуся мого чоловіка, та й не знаю, що йому такого купити аби він зрадів. Можливо, якісь продукти? От що б Ви обрали для себе?, – спитала я.
Дідусь ввічливо поцікавився, на яку суму я розраховую, я відповіла, що хочу купити близько 5 продуктів приблизно на 200-400 гривень.
– Це так добре, що Ви піклуєтесь про діда. Знаєте, перш за все варто хліб купити, для нас це святе, – почав дідусь.
Він допоміг мені зібрати кошик, що налічував строго 5 продуктів: хліб, масло, трішки м’яса, молоко та картопля. Я ж замість хліба узяла смачну здобну булку, адже мій дідусь вже купив хліб.
Я подякувала дідусю, прихопила печиво для своїх гостей та пішла до каси. Спакувавши продукти, які обрав дідусь, я чекала на нього на виході з магазину. Дідусь подивився на мене повними поваги очима, а я знову почала розмову:
– Знаєте, у мене та мого чоловіка вже давно немає ні батьків, ні дідусів, але я дуже хотіла якось їх порадувати. На жаль, доля не надала мені такої можливості, але сьогодні, поруч з Вами я відчула себе онучкою хоч на хвилинку. Візьміть, будь ласка, цей невеличкий дарунок від мене.
Дідусь дивився на мене та плакав, він не міг збагнути, навіщо я це зробила та відмовлявся від мого гостинця. Та все ж я вмовила його забрати пакет з продуктами. Дідусь дякував та плакав, а потім пішов потихеньку в бік житлових 5-поверхівок.
Я ж і собі згадала, як бувши маленькою була з мамою у магазині. Ми жили бідно, і мамі не вистачило грошей на хліб, м’ясо та молоко. Тоді чоловік з черги оплатив за неї її чек, ще й на додаток яєць купив та мені цукерок. Я так запам’ятала мамин погляд. Сьогодні цей погляд відтворився в очах дідуся.
Ось так я змогла знову відчути те тепло душі, яке колись у дитинстві відчула.
