Автор: Брусенко Ярема
Сьогодні я згадала, як вперше побачила того хлопчика. Він був немов вилитий мій чоловік у дитинстві.

“Позбудься його негайно!” — вигукнула вона про мого кота, з яким я прожив уже цілих десять років.

Мені тридцять, і до недавна я жив звичайним життям холостяка. Вільний, без зобов’язань, вихідні з друзями

Після зустрічі з батьком мій син сказав, що більше мене не любить. Коли два роки тому ми з чоловіком

Сьогодні я розумію, як помилялась, думаючи, що проблема в мені. Неначе я народилася неправильною — незграбною

**Щоденниковий запис** Іноді найбільший біль завдають не вороги, а ті, кого ми називали родиною.

Ця історія трапилася в звичайному супермаркеті у Львові. Люди спішно розбирали продукти, кошики дзеленькотіли

Було це давно, але досі згадується, наче вчора… Після виснажливого дня Оксана мріяла лише про теплу

Мою подругу Оксану останнім часом навіть впізнати важко. Вона ніби привид колишньої себе — пригнічена

Я не можу стати матір’ю. А причина — мій чоловік Ще кілька років тому мені здавалося, що життя нарешті










