Ми маємо право жити цікаво

Мене з моїм братом виховувала одна матір. Для того, щоб ми не мали ні в чому потреби, вона завжди, скільки я пам’ятаю, працювала на декількох роботах. І все витрачала на нас. В нас були кращий одяг, їжа, можливість відвідувати будь-які гуртки та додаткові заняття.

Коли в мене з’явилась власна сім’я: чоловік, а згодом й двоє малих, я перейняла ставлення до дітей від своєї мами. Все для чого жили ми з чоловіком – це наші діти. Чоловік мій, Михайло, сирота, якого виховувала бабуся. Він також прийняв за аксіому, що дорослі повинні жити лише задля дітей.

У нас власний бізнес. Моя мати дала відмінний старт, який ми правильно використали й змогли розвинути. Дітям зараз 18 і 16 років. У них в кожного вже є по великій квартирі й рахунки в банках. Вони їдять виключно здорове харчування, яке нам привозять з ресторанів. Вдягаються у найкращі брендові речі, мають гаджети останньої моделі…й здається соромляться нас з батьком, адже на себе ми не витрачаємо майже нічого.

Місяць тому в мене був ювілей, 40 років. Приїхала моя мати, з якою я мала довгу й непросту розмову. Вона виказала мені за те, що я занедбала себе. Казала, що я не маю жити лише дитячими потребами. Що вона так робила лише тому, що інакше не могла, що не мала стільки грошей, щоб вистачало і нам і їй. А ми маємо… І не повинні нехтувати власним життям, відпочинком, потребами. Що діти можуть харчуватись й простішою, а вдягатись хоч трошки скромніше.

А ще вона подарувала лише нам з чоловіком путівку на Кіпр на два тижні. Сказала, щоб летіли й відпочили, побули тільки вдвох й почали інакше ставитись до життя.

Це були, мабуть, найкращі дні за останні роки. Виявляється, світ навколо нас такий різноманітний і цікавий. Мій чоловік – не тільки батько, а й цікава, добра й гарна людина. Крім нашої України – є багато інших країн з дивними, немов казковими містами.

Я дійсно стала інакше ставитись до себе. Ми маємо право жити цікаво: мандрувати, пізнавати нове, розвиватись в ногу з сучасністю. Після Кіпру ми вже побували у Німеччині й плануємо мандрівку до Туреччини та Малайзії.

Я дуже вдячна своїй мамі, як за найкраще дитинство, так і за мудрі поради зараз.

Оцініть статтю
Та невже
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Ми маємо право жити цікаво
Та невже
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.