Моя сестра Альбіна дружить с Ларисою зі школи. Дівчата були як-то кажуть не розлий вода. Спільні інтереси подруг, гарне почуття гумору та розуміння з півслова зближало дівчат. У нашій сім’ї Лариса була наче рідною. Дівчина проводила багато часу у нас вдома, та ми були тільки раді її гостинам.
Якось я вирішила запросити Ларису на свій день народження. Я старша від Альбіни та її подруги на 6 років. Святкувала свій день вдома, і не запросити рідну сестру було б дивно. Аби Альбіна не сумувала серед моїх друзів, я запросила її кращу подругу.
Лариса поводилася того вечора досить дивно. Вона вдавала, що розуміє усі теми та жарти моїх друзів. А коли ті хотіли щось спитати в Альбіни, Лариса казала, що її подруга нічого не тямить. Я подумала, що алкоголь вплинув на поведінку гості, та тільки було все одно неприємно.
Трохи згодом я стала на захист сестри, ввічливо зробивши Ларі зауваження. Лариса удала ніби не чує мене. Та все ж таки трішки вона заспокоїлася.
Коли вечір нарешті скінчився і я змогла залишитися з сестрою сам на сам, звісно, що була розмова.
-Аля, я чогось не знаю?, – почала я, – Що це з Ларою?
-Ох. Це якась маячня! Річ в тім, що їй подобається твій друг дитинства Назар, – пояснювала сестра, – І їй здалося, що він в мене закоханий. І Лара перехвилювалася.
Пояснення сестри я отримала, але зовсім не підтримала того, що Аля виправдовує подругу. Адже Лара, виходить, побачила в моїй сестрі суперницю і вирішила таким чином її ліквідувати. Звісно, її висміювання ніхто не підтримував. Та й Назар взагалі любить дівчаток трохи старше. Йому не цікава ні Аля, ні Лара. Та тільки справа геть в іншому.
Виходить, Лариса готова зрадити подругу заради якоїсь симпатії. Коли я висловила свою думку, Аля задумався. Тепер сестра сумнівається у щирості найкращої подруги.
