Коли Олег вирішив піти від Алли, вони мали за плечима сім років шлюбу та дві дитини на руках. Розлучення мій зять мотивував тим, що Алла не цікавить його як жінка. Уявити важко, що відчувала моя донька.
Діти автоматично залишилися з матір’ю, це навіть не обговорювалося. Алла переїхала жити до мене, адже Олег бажав поділити їх спільну квартиру. За рішенням суду подружжя б мало її продати, а гроші поділити, або ж хтось міг викупити одну з частин.
Тільки у нас грошей таких не було. Ми й так з чоловіком давали половину суми грошей на купівлі квартири Алли й Олега. Мій зять же мав можливість й викупити в Алли квартиру, та казав, що все ж хоче продати, аби мати хоч щось після шлюбу.
Аллі було дуже шкода продавати житло, стільки зусиль було вкладено у ремонт, дизайн домівки доня продумувала до дрібниць.
Та все ж житло було продано. Тоді Алла взагалі більше й знати Олега не хотіла.
З місяць на моїй донці обличчя не було, аж потім я помітила деякі зміни. Я знала, яка Алла, коли вона закохується. І в цьому випадку я також не помилилася. Моя доня зустріла чоловіка. Здається, вона сяяла від щастя.
Новий обранець Анатолій гарно відносився до дітей. Своїх чоловік не мав, був безплідним. Алла не могла натішитися турботою Анатолія. Якось чоловік запропонував Аллі пожити з дітьми у його приватному будинку. Відтоді все й почалося.
Вже й не знаю, як Олег дізнався про нового чоловіка: чи діти йому розповіли, чи побачив десь. Тільки після цього Олег просто Аллі не дає проходу. Дійшло до того, що він чатує її після роботи. Колишній зять просить пробачити йому, виправдовуючи свій вчинок кризою середнього віку.
Алла спочатку зовсім на нього не звертала уваги, та зараз вона все частіше говорить, що Олег все ж таки рідний батько їхніх дітей. Та я вважаю, що таке пробачати не можна. Тим паче поруч з Аллою вже є чоловік, який кохає її та дітей обожнює. Та все ж, не знаю, чи давати доньці якусь пораду. Не хочеться аби вона жалкувала про свій вибір.
