Я вчуся в університеті, зараз уже почався другий курс, а я не маю де жити. Мене вигнали з квартири, де я прожила два місяці. Цікава ситуація, правда ж? А якщо я ще й скажу, що це житло моєї хрещеної мами? Ага, я сама шокована..
Отже, така історія, у мене є лише мама, а тата не стало рік тому. Ми справляємось, як можемо, спадок невеликий, перед смеrтю в батька були фінансові проблеми. Хоча раніше ми жили в достатку, дозволяли собі все, тому родичі навіть не знали, про наші проблеми.
Минулого року, на першому курсі, тато щодня возив мене в університет на машині, а після занять забирав. Машину прийшлося продати, та і їздити не було б кому..
Якраз тому, на початку навчального року, у нас з’явилася нова проблема – де я маю жити цілий рік. Вирішення знайшлося дуже швидко. В місті родичі здають квартиру в оренду, вони навіть самі подзвонили моїй мамі, коли їм хтось сказав, що я шукаю житло.
Я поселилась, спочатку все було добре. Квартира маленька, проте дуже затишна. Але після першого місяця проживання, мені чомусь сказали, що квартплата збільшується. Потім знову так само, і ще декілька разів. Таким чином, до кінця семестру, оренда коштувала у два з половиною рази більше, ніж коли я поселялася. Та й комунальні послуги росли, я ніби не одна жила..
Приїхала одного разу до мене мама, аби розібратися в чому причина й чому все так дорого.
Родичі прийшли й одразу зустріли маму криками “А що тут такого, ти думала, що доця твоя буде тут безплатно жити? Ми скільки разів просили колись тебе з чоловіком, щоб ви грошей позичили, а ви не хотіли?! Думаєш ми не знаємо, який він великий спадок лишив, то нічого не станеться вам, вчіться ділитися”.
Мама ще довго сварилася з ними, але я не мала на це ніякого бажання. Пізніше, я ще й встигла крізь крики почути, що чеки за комунальні послуги були такі великі, адже вони до моєї суми, додавали ще свої, ну щоб я платила за них. А мені й мамі нічого не казали.
Ось так от, здали мені родичі квартиру в оренду. Я ж багачка, треба ділитися! Що Ви думаєте, це нормально? Родичі мої мають рацію?
