Мій чоловік надто сильно любить свою маму. Я лише нещодавно зрозуміла, якою сліпою була весь цей час, та одразу запитала себе “Як я могла цього не бачити?! Як це так, я просто не помічала того, який він мамин синочок?!”.
Лише подаючи заяву на розлучення, я зрозуміла, якою дурепою була усі ці шість років нашого шлюбу. Напевно це все кохання, адже іноді ми надто сильно когось любимо, тому й закриваємо очі на все погане. Зазвичай це навіть добре, проте, не в моєму випадку.
Чоловік завжди й всюди ходив та їздив зі своєю мамою. Не було ні одного дня, коли б вони не бачилися. Немає різниці, чи є час, чи немає, він повинен піти провідати маму! Навіть коли наш син хворів та лежав у лікарні з пневмонією, мій чоловік спочатку поїхав до свекрухи, а потім до своєї дитини! Коли я була вагітна, він не зміг вчасно прийти до родів, бо його мамі було погано, у неї була температура 37,2! Ви можете собі таке уявити?
Все це мені набридло, коли я вирішила трішки владнати наші з ним стосунки, й захотіла влаштувати нам романтичний вечір удвох. Попросила батьків побути з сином, зняла нам номер у готелі, забронювала ресторан, купила квитки у кіно, навіть купила йому подарунок, спланувала весь вечір. Залишила йому смс про те, коли та куди він повинен прийти.
А знаєте, що потім? Думаю, ви здогадалися, мій чоловік прийшов зі своєю мамою, знову! Коли я почала сердитися на нього за це, то він заявив мені, що його мама – для нього основне, тому я маю бути вдячна, що вони взагалі прийшли, бо у них були інші плани! Я була шокована, як таке може бути з тридцятирічним чоловіком. На тому все, зараз ми розлучені, тому у нашій з сином сім’ї все чудово.
