Я дуже люблю подорожувати й тому, ще з тринадцяти років, обов’язковою частиною мого життя стали літаки. На жаль, перельоти не завжди цілком комфортні. Іноді зустрічаються пасажири на борту, які поводяться не дуже красиво. Якось я зіткнулася з такою людиною.
Серед пасажирів була молода сім’я з десятирічною дитиною. Всі спокійно сідали по своїх місцях та готувалися до зльоту. Капітан привітав нас й оголосив шлях, яким ми рухатимемося. Дитина почала плакати, хлопчик злякався голосу, який виник не зрозуміло звідки. Мама одразу заспокоїла свого сина та все пояснила. Ніби малюк зрозумів, перестав нервувати, навіть заснув.
За годину він прокинувся та почав активно себе поводити, голосно сміятися, щось розповідати своїм батькам, навіть зі мною хотів потоваришувати. Я з радістю йому відповідала на запитання, ми швидко порозумілися. Але ось не всім подобалася така поведінка. Знайшлася одна жінка, яка висловила своє незадоволення з цього приводу.
Вона вимагала заткнути хлопчика, інакше вона сама це зробить. Звучало жахливо. А мама не розгубилася та спокійно відповіла:
– Ну, вибачте, що нам довелося летіти в Америку, щоб там у хорошій поліклініці зробили моєму синові операцію.
Після цих слів навіть сам хлопчик поводився тихо, що вже казати про збурену пасажирку.
