Нещодавно трапилася у нашій сім’ї дуже незрозуміла історія. Ми з чоловіком шукали няню для нашого сина, адже я була у декреті три роки й уже хотіла виходити на роботу, а садочок – не для нас.
Отже, ніхто, хіба що крім таких самих батьків як ми, котрі шукали няню, не може зрозуміти, яке це пекло. Неймовірно велика кількість претендентів, з яких, здавалося б сто відсотків можна когось обрати, але на жаль.. Ні.
Довгими тижнями ми шукали потрібну людину, жінку, котра б піклувалася про сина, мала навички педагога й розуміла дитячу психологію.
Ми ледь не впали у відчай, але на співбесіду прийшла людина, яку тяжко собі уявити в ролі няні – мужчина.
Так-так, і що найцікавіше – він ідеальний кандидат на цю роботу. Турботливий, розумний, педагог з десятилітнім стажем, два роки слідкував за дітьми у сім’ї в США, та ще рік так само у Німеччині.
Ми з моїм чоловіком довго вагалися, але вирішили, що це справді найкращий варіант.
Звісно, як і усі фанатичні батьки, ми встановили вдома камери, аби дивитися, що робить наш “нянь” з сином весь день.
Все було чудово, сказати, що я була задоволена його роботою – нічого не сказати. Наш син навчився краще читати, багато писати, а ще мужчина навіть давав йому уроки гри на фортепіано (у нас в домі було старе).
Але от мій чоловік, він з часом був все більше і більше проти того, аби син проводив час з “нянем”.
А все почалося після випадку, коли син побився з дітьми на майданчику, це було ввечері, коли ми гуляли втрьох. Він спокійно грався з дітьми, аж поки до нього не підійшов інший малюк й не почав чомусь битися.. По приходу додому чоловік хотів поговорити з ним, але син сказав що хоче поговорити зі своїм “нянем” (так він його називав: “мій нянь”).
Після цього він подумав, що втратив довіру й повагу сина, тому стало питання, про звільнення..
Отже, я поговорила з мужчиною, він зрозумів, чому так сталося, попрощався з нашим сином, та пішов. Мені було дуже шкода..
Через два тижні я знайшла няню, жінка вроді непогана, освіта є, стаж є, подзвонила на попереднє місце її роботи, люди одразу дали хороші рекомендації.
Вирішили спробувати. Це був жах. Мій син постійно плакав, був незадоволений, одного разу я навіть побачила синець у нього на руці, хоча не звернула уваги, думала, що вдарився, ага..
Через місяць її роботи, синців на шкірі нашого сина було все більше й більше. Але, оскільки ця мадам мала багато досвіду й купу рекомендацій, запросила, аби ми не слідкували по камерах, адже це їй неприємно, а ми повірили..
Добре що сусіди сказали нам, які крики чують з дому поки нас немає.
Одного дня, я все ж встановила камеру, аби няня не побачила. Я була в шоці, вона кричала на нашого сина, як навіжена, шарпала його за руки, коли він не слухав.. Я прибігла додому й вигнала її, а потім написала про неї на всіх можливих сайтах.
А далі, ну а що далі? Мене це дістало, вигнали хорошу людину, бо чоловік перестав відчувати свій авторитет, а на заміну взяли таку, що син тепер довго буде нових людей боятися..
Не знаю, що робити. Нехтувати почуттями чоловіка й просити повернутися того мужчину? Чи знову шукати нову няню, яка може виявитися такою ж, як остання й травмувати дитину???
