Ми з Лідою були одружені щасливі сім років, принаймні таким я вважав наш шлюб, в якому народилися дві прекрасні донечки. І ось вчора ввечері дружина зібрала речі та пішла до іншого.
Ліда не просто залишила мене з двома дітьми, тому що новий її чоловік не хотів дітей. Вона вирішила розповісти про свого обранця, який він успішний, щедрий, цілеспрямований та забезпечений. Що завдяки йому, вона нарешті відчула себе справжньою жінкою, а не хатньою робітницею, яка розривається між роботою, будинком та дітьми.
Ліду я не затримував. Довго розмірковувати часу в мене теж не було, це й на краще. Старша донька йшла у перший клас, потрібно було її підготувати, придбати все необхідне. Довелося вчитися варити кашу зранку, заплітати коси, вивчити імена фей та принцес. Влаштувався на ще одну роботу. Це був якийсь нескінченний забіг без зупинок, в якому змінювався лише час доби та пори року. Проте були також казки на ніч, теплі обійми, прогулянки у парку та розмови пошепки завдяки яким, у мене з’являлися нові сили та натхнення. Інколи мені допомагала сусідка, приїздила мама.
Для своїх дівчаток я хотів бути гідним прикладом не тільки батька, але й чоловіка цілеспрямованого, незалежного та сильного. Зараз доньки вже виросли, кожна з них влаштовує свою долю. В моєму житті теж з’явилася жінка, ми познайомилися в інтернеті. Дуже хочу, щоб моє особисте життя також склалося.
