Хочу розповісти одну історію, яка трапилася зі мною недавно.
Якось я з чоловіком в робочий день в обід вирішили піти в сусіднє кафе пообідати. Ми живемо в місті де майже всі розмовляють українською рідною мовою. І це нормально. Ми живемо в Україні й підтримуємо все українське.
Так от, зайшли ми в кафе. Присіли, підійшла офіціантка та люб’язно прийняла наше замовлення. В очікувані ми сиділи, розмовляли, потім чоловік щось розказав і ми голосно засміялися.
Тут неочікувано нам зробили зауваження: “Можна тише, мне сторис надо снять”.
Сказати що ми були в шоку, це нічого не сказати. Побачили ми відому місцеву блогерку. Мене зачепило те, що вона впливова людина, але чомусь розмовляє чужою мовою.
А чому ви живучи в Україні розмовляєте російською мовою? – сказала я.
“А вам что? Как хочу так и говорю. Я не люблю украинский.”
То може вам варто переїхати? Ви ж впливаєте на молодь, який приклад ви даєте іншим? Як зневажати свою державу? – не могла стримуватися я.
Вона після того замовкла і пішла. А я ще довго не могла відійти.
Я вважаю, що мову своєї держави повинні знати всі, а тим більше ті які називають себе впливовими людьми або на яких рівняється молодь.
