Коли ми познайомилися з Ігорем, то він одразу розповів, що вже був одружений та має доньку і сина. Також пояснив, що спілкується зі своїми дітьми та намагається по можливості брати активну участь у їхньому житті. На той час я не бачила нічого поганому в тому, що батько переймається за своїх дітей.
Після весілля у нас теж народився синочок, все складалося добре. Проте через деякий час колишня дружина Ігоря почала наполягати, аби він забирав дітей на шкільні канікули, бо вона працює, втомлюється, не має перепочинку. Чоловік намагався з нею домовитися, пояснював, що у нас немає такої можливості принаймні зараз. Аби уникнути скандалу Ігорю довелося придбати їм путівку на відпочинок.
А от із настанням літніх канікул колишня дружина просто привезла дітей до нас додому з речами на все літо. Такого ніхто не очікував. Вона пояснила, що буде робити ремонт у квартирі, до речі не проти, щоб Ігор теж прийняв у ньому участь, а на дітей часу не вистачає, ще й особисте життя потрібно влаштовувати.
Цього разу скандалу не вдалося уникнути, проте діти все одно залишилися із нами у двокімнатній квартирі. Сказати, що вони невиховані це нічого не сказати. Моє життя перетворилося на кошмар. Ми з синочком потіснилися у залі, а спальну кімнату віддали дітям. Через день у неї вже не можна було заходити, скрізь були розкидані речі, все змішалося, брудні футболки, чисті шорти, білизна, залишки їжі та неприбраний посуд. Зі мною вони взагалі не розмовляють, хоч я намагаюся всіляко налагодити наші відносини. Після обіду ніхто не те, що не миє після себе тарілки, навіть не дякує. У кошик для брудної білизни речі вони принципово не складають, а залишають їх поряд. Наче навмисно, коли засинає синочок, хтось із них двох обов’язково щось гучно впускає на підлогу або вмикає голосно колонку.
Я й так втомлююся, бо у мене маленька дитина, крім того, не маю перепочинку через дітей. Минув лише перший місяць літа, а я вже не знаю, де набратися сил, аби витерпіти ще два. Хоча я не впевнена, що колишня дружина не вигадає ще чогось, щоб не забирати дітей і у вересні. Мені здалося, у них із мамою стосунки не дуже теплі та довірливі. Намагалася поговорити з чоловіком про свої переживання та побоювання, але у нас вперше сталася справжня сварка. До речі, він продовжує виплачувати аліменти на дітей, хоча вони живуть не з мамою, а з нами. Не знаю, як нам знайти правильний вихід із цієї ситуації, але й більше терпіти я не можу.
