Коли наші стосунки лише починалися, я звернув увагу на матеріальність в характері моєї дружини, та не надавав цьому великого значення.
Для роботи мені потрібні були інструменти, моїй жінці – нова шуба. Ми могли дозволити собі купити те й інше, проте, лише об’єднавши наші бюджети, але вона відмовилась, пояснюючи це тим, що я – чоловік і повинен брати витрати на себе. Купуємо продукти, одяг, техніку – оплачую лише я.
Ми небагата новоспечена сім’я. Нещодавно стався випадок коли у мене закінчилися кошти, адже заробітну плату дуже довго затримували. Я не зміг купити продуктів додому. Тоді я звернувся до своєї жінки та попросив її купити все необхідне за її кошти, після чого почалася гучна сварка, вона відмовилася.
Я був змушений звернутися до друга, аби він позичив мені певну суму.
Наразі для проїзду по місту, ми користуємося маршрутним транспортом, тому вирішили взяти машину у кредит. Початковий внесок сплатив я, але заробіток мій не став вищим, а витрати збільшились через купівлю транспорту, я вирішив що дружина теж повинна оплачувати якусь частину наших витрат. Але вона одразу відмовилась, запропонувала оформити усі права на машину на неї, адже вважає це правильним.
Постійні конфлікти через гроші. Жінка хоче тримати свої для себе, а тратити лише мої. Каже, що так повинно бути. При цьому, я розумію, що поєднавши наші доходи ми могли б дозволити собі набагато більше. Дружина наче б то боїться, що я можу знайти інший спосіб витратити кошти.
Завжди все сплачую, але жінка постійно наголошує про маленьку суму моєї зарплати. Я стараюсь пояснити, що зараз немає можливості влаштуватись на інше місце. Дуже багато сварок у нашій сім’ї. Чи варто нам бути разом, не знаю…
