Ми з дружиною прожили вже двадцять років у шлюбі. Одружились ми ще, як тільки навчались на другому курсі університету. Студентське кохання, так говорили про нас всі. Нам з Іриною було все одно, ми були молоді, закохані один в одного і в життя.
Тим часом ми встигли народити та виховати хорошого сина. Який вже закінчив в школу та вступив в інститут. Ми купили собі хорошу квартиру, побудували маленький, але зручний будиночок для наших батьків, та придбали невелику студію для сина, щоб він міг не переживати за житло, як ми з Іриною коли тільки одружились.
Загалом все в нас було дуже добре, декілька разів на рік відпустка, на море, в гори, і кудись за кордон. Але я почав помічати, що ми з Ірою дедалі менше проводили час разом. Ми перестали ходити разом в гості. В кожного з нас були свої інтереси. В мене баня з чоловіками щочетверга, в Іри йога і косметолог у вихідний. Час від часу ми могли сісти у вечері в залі біля телевізора, і поки Іра моя могла пити чай і дивитись кіно, я міг взяти в руки свіжу пресу і почитати про новини у світі.
На Ірин день народження, я планував все як зазвичай, з ранку квіти та кава у ліжко, на вечір я замовив столик в ресторані та купив браслет у ювелірному який вона придивилась раніше.
Наступив ранок я вже прибіг з квіткового та саме готував каву для дружини. Я чув, що вона вже проснулась, але терпеливо вдавала вигляд, що ще спить, бо знала про те, що я буду вітати її ще в ліжку. І тут я почув дзвінок у двері, я відкрив і кур’єр мені передав конверт.
Розгорнувши конверт я прочитав, буклет і те, що ми з дружиною летимо сьогодні в вечері на Кіпр. Я подумав, що це Іра замовила путівки. Я взяв красиву тацю поставив чашку з кавою і поклав конверт, у кімнату я заніс вазу з квітами. Розбудив Іринку і сказав:
– Моя кохана дружина, я вітаю тебе з твоїм днем! Ти завжди для мене вісімнадцяти річна дівчинка, будь такою і на далі. Я тебе дуже сильно кохаю, і бажаю для тебе всього найкращого.
Дружини прийняла мої вітання і випила свою каву, їй дуже сподобались квіти, та браслет, який я обрав для неї.
Я запитав:
– То, що кохана ми сьогодні летимо на Кіпр?
Вона зі здивуванням відповіла:
– Сьогодні?
– Ну так сьогодні о восьмій вечора виліт.
Ми ще перекинулись декількома фразами та почали збирати валізи.
Мене тим часом мучило питання, хто зробив нам такий подарунок. І я вирішив подзвонити до сина і дізнатись.
– Максим привіт, це ти нам купив з мамою путівки на Кіпр?
– Так тато привіт, засміявся мій малий. Ну так я. Я вже давно думав про це, і от якраз привід мамин день народження, чому б ні?
– Дякую сину, де ти взяв гроші це ж не дешево. Тато я купив через свою знайому це гаряча путівка, але вона обіцяла мені, що це хороший готель тому вийшло не дорого.
– Добре синку, ми тобі дякуємо з мамою, і будемо тоді збиратись. До зустрічі.
– До побачення, і щасливого польоту.
Це був шалений тиждень для нас Іриною. В нас наче відкрилось нове дихання. І ми знову як ті молоді, закохані провели цей тиждень разом. Там нам ще й попав номер для молодят, ми поринули в чарівну атмосферу острова. Гуляли, пили шампанське, катались на яхті. Ми були по справжньому вражені й щасливі.
Приїхавши до дому, ми почали разом виходити з нашими друзями в кафе і в театр. Ми почали більше проводити часу один з одним і в нас знову стало багато тем для розмов. У моєї Ірочки знову світилися очі, а в мене горіло у серці. От як одна спонтанна подорож може усе змінити в подружньому житті. Хто ще не пробував, і прожив багато років у шлюбі я вам рекомендую зробити, щось таке для своєї коханої людини.
