Ми познайомилися з Денисом п’ять років тому. На той час я вже встигла розлучитися та мала доньку від першого шлюбу. Стосунки з першим чоловіком не підтримувала взагалі. Так склалося, що він втрапив у погану компанію, почав грати в казино та азартні ігри, потім став виносити речі з квартири, брати кредити. Його нічого не зупиняло, ні мої прохання, ні маленька донечка. Мені довелося думати вже не про почуття, а про безпеку дитини та свою власну. Весь цей час нам допомагали мої батьки.
Денис здався мені надійним та цілеспрямованим. Нам було весело проводити разом час. Він запрошував мене і доньку в парк, кіно, на різні розваги. Через півроку ми почали жити разом, а потім одружилися. Весільним подарунком стала поїздка на море, я була щаслива, адже у мене самої не було можливості повезти доньку на відпочинок. Чоловіком Денис виявився вибагливим, можливо, навіть, трохи суворим. Але я дуже кохала чоловіка, мені було нескладно йому догоджати. Денис якось одразу визначив, що всі хатні клопоти та домашній затишок на мені, тому що він працює. Проте сімейний бюджет я витрачала на власний розсуд, чоловік ніколи не заперечував проти витрат ні на нові штори, ні на сукні або зачіску.
Коли я вийшла на роботу, ситуація не змінилася, мені доводилося встигати все. Потім я завагітніла вдруге. Ми мешкали в маленькій однокімнатній квартирі-студії Дениса, тому питання придбання нової більшої квартири стояло першочергово. Мої батьки змогли дати нам не більше двадцяти відсотків необхідної суми, решту грошей додав Денис, ми відкладали на нове житло, також йому довелося оформити кредит у банку. Батьки чоловіка взяли на себе витрати на ремонт.
З пологового чоловік забирав мене і доньку вже у нову квартиру. Ми вирішили поєднати новосілля та виписку, запросили родичів та найближчих друзів. І от при всіх Денис почав вихвалятися, що нова квартира це лише його заслуга та його батьків. Скільки він працював, скільки коштів вклав, що взагалі все зроблено за його гроші. Чоловік похизувався кожною річчю, починаючи від шпалер і закінчуючи дитячими ліжком та візочком. Пригадав, що старша донька ходить у спеціалізовану школу, займається додатково танцями та англійським, за що теж він платить. Звісно, не забув розповісти, що починав працювати на заводі майстром, а зараз обіймає посаду провідного інженера, тому особливо не обмежує мене у витратах.
Я відчувала себе дуже незручно, наче я якась утриманка. Мені було образливо, і за себе і за батьків. Скільки сил я вклала у нашу нову квартиру, сподіваючись, що вона стане нашим затишним сімейним гніздечком. Я не стала влаштовувати скандал під час святкування. Пізніше намагалася поговорити з Денисом, але він мене не зрозумів. Що ж, життя з амбітним чоловіком має свої недоліки.
