Моя сестра Анжела розлучена. Сталось так, що її колишній чоловік не був задоволений Анжелою, як жінкою. Ну а що? Важила в молодості сестра близько сотні кіло, а про макіяж та правильно підібраний одяг взагалі ні сном ні духом. От її чоловік і знайшов собі потіху на стороні.
А для Анжели ця ситуація стала поштовхом, аби щось міняти. Сестра одразу у спортзал записалась та почала активно займатись своєю зовнішністю.
З того часу пройшло дванадцять років. Зараз Анжелі тридцять шість, але виглядає вона краще, ніж у двадцять. Всі чоловіки від неї у захваті. Сестра відверто щаслива від того, що змогла змінитись. От тільки вона з однієї крайнощі в іншу вдарилась. Перестала наша Анжела повністю займатись домашнім господарством. Якщо раніше в неї в голові були одні каструлі та борщі, то зараз помади й модні сумки. Саме через це не може вона побудувати здорові стосунки.
У квартирі сестра майже не прибирає, адже не бачить сенсу. Вона просто йде їсти в який-небудь ресторанчик замість того, щоб готувати. Я вже кілька разів говорила сестрі, щоб вона не забувала про те, що ідеальна жінка має бути ще й господинею, а не тільки красунею. Але Анжела не дуже-то хотіла прислухатись.
Але все ніяк в Анжели в особистому житті не складається.
Приходить вона до мене вчора та й каже.
– Ніхто, – говорить, – мене серйозно не сприймає. Вчора приходив до мене один знайомий. Давно вже до мене не рівно дихав.
– Ну і що, – питаю, – нічого не вийшло?
– Вийде тут! – Анжела розлючено вдарила по столу журналом – Він тільки прийшов почав, наче ревізія, по всій хаті ходити, в кожен куток заглядає.
– А тобі що з того? – Не розумію я – Якщо хоче, то нехай заглядає.
– Ага, якби ж мовчки, то і я не проти. – Анжела розлютилась не на жарт – Але він мені ще й штрикає, мовляв, скрізь брудно, що ти за господиня така?!
Сестра трохи перевела дух й продовжила розмову.
– Я що задля якогось пройдисвіта маю в хаті прибирати?! З новеньким манікюром?!
Анжела захоплено подивилась на свої багрові нігті й знову почала розказувати.
– А він ще, розумієш, каже, що не зможе мене в кафе завести. «Ти, – каже, – що сама нічого не готуєш? Жінка має вміти готувати! Вона, – каже, – повинна.»
– Хіба не так? – Я подивилась на сестру – Думаю, що жінка повинна бути хорошою господинею.
– Теж мені. – Анжела розлючено на мене подивилась – От і будь господинею, а я буду красунею!
Шкода мені сестру, адже раніше вона не мала сімейного щастя через те, що була тільки господинею і не дивилась за зовнішністю, а зараз нещаслива через те, що все навпаки. Не виходить в неї ніякої золотої середини знайти.
