Мене звуть Сергій, у нас з дружиною велика та дружня сім’я, адже дітей у нас аж троє, двоє старших хлопців та молодша дівчинка. А ще у мене є старша сестра, з якою у нас декілька років тому ми залишилися без батьків, спочатку пішла мама, а потім тато за нею, від горя. Без них дуже важко, але ми маємо пам’ятати, що вже теж маємо дітей, тому не маємо права впадати у депресію. Сестра теж має трьох дітей, але у неї все дівчата.
Батьки залишили нам у спадок свій великий приватний будинок, який побудували вже дуже давно, проте, там потрібно робити величезний та масштабний ремонт, аби можна було там жити. Я запропонував сестрі залишити дім, як для дачі, аби приїжджати туди на літо та на свята, а ремонт зробити разом. Адже у нас є квартири в місті, а переїжджати за місто змогли немає. Вона погодилася, я думав, що ми домовилися і все буде злагоджено.
Але як тільки ми перестали обговорювати ремонт, бо потрібно вже було нарешті щось робити, то моя сестра з сім’єю почали кудись діватися, придумувати різні відмовки, не оплачували нічого, приїжджали раз через раз, а потім й взагалі вона перестала брати від мене трубку й не приходила допомагати.
Я все зрозумів, ми з дружиною та дітьми завершили все самі, якраз за два місяці літа справилися. Звісно оплачував все теж я, робочих, меблі, матеріали, але що могли, то звісно самі робили, а роботи було надзвичайно багато. Але ви б бачили, який результат вийшов! Краса як ззовні, так й в середині!
Але далі позитиву було менше, адже наступного тижня, після завершення ремонту, в дім батьків приїжджає сестра зі своєю сім’єю та якимись гостями, аби жарити шашлики. Я не витримав, адже вона навіть не дзвонила, щоб взнати, як справи з ремонтом, але одразу дізналася, коли він завершився! Вигнав її разом з її гостями їхнім м’ясом на шашлик.
Наступного дня вона подзвонила мені з претензіями, що це і її дім також, бо це ж спадок від батьків. Я відповів, що віддам їй її половину спадку грішми, але вона не має права на дім, адже будь-який суд мене підтримає. Вибору я їй не дав. Вважаю, що я тут правий, адже так не робиться, дуже класно нічим не допомагати, а потім прийти на все готове!
