Батька свого я не знаю, навіть не впевнена, що мама точно знала, хто причетний до мого народження. Вона була з тих жінок, про яких говорять не дуже приємні речі, але найгіршим було те, що все це було правдою. Моя маму знали всі залежні нашого району, адже вона часто проводила час разом з ними.
Коли мені було чотирнадцять, я вперше дізналась, що у моєї матері проблеми ще й з наркотиками. Зрозуміла я це тільки тоді, коли побачила на руках у матері темно-сині плями в області згину руки. Коли я запитала, чи це те, про що я думаю, вона відповіла, що так. Взагалі я цінувала у мамі чесність. Це було чи не єдине, за що її можна було поважати, адже більше як мати вона нічим не вирізнялась. Не було в нашій квартирі, яку залишилась після себе бабуся ані гарячого супу, ані чистого одягу.
Щодня, приходячи зі школи, я замість того, щоб пообідати їжею, що приготувала мама, йшла на вулицю в пошуках недоїдків, які викинули сусіди. Мені соромно було просити, тому я чекала сутінок, аби почати копирсатись у смітнику, який стояв на подвір’ї.
Пам’ятаю, як сміялись з мене однокласники, з відразою сахаючись від мого брудного одягу, який мав поганий запах. Хлопці сміялись з мого немитого волосся, яке лежало на плечах масними пасмами.
Річ в тім, що мама просто не привчила мене до гігієни, не кажучи вже про якісь інші аспекти життя. Я не вміла керувати фінансами, адже в мене просто їх ніколи не було. Про кулінарію я теж знала тільки здалека.
Саме тому, коли я вийшла заміж за Валентина, його мама почала мене вчити азам життя. Саме під керівництвом свекрухи я вперше в житті варила гречку та смажила яйця, а потім вчилась готувати складніші справи. Олена Василівна показала мені, як користуватись пральною машиною та правильно сортувати речі, адже до цього, живучи разом з мамою мені доводилось прати свій небагатий гардероб вручну у брудній, завжди забитій ванні.
Мати чоловіка також вчила мене, як правильно підбирати доглядову косметику та засоби гігієни, адже раніше мені доводилось купувати найдешевший шампунь та господарське мило. Завдяки цій жінці я теж змогла відкрити свою жіночність та навчитись манер. Олена Василівна вчила мене правильно подавати себе у суспільстві. Вона попрацювала над моєю вимовою та навчила, як за допомогою міміки та жестів справити про себе гарне враження.
Протягом перших місяців життя нас із Валентином відвідувала його мати та спокійно й терпеливо пояснювала мені, що прибирати оселю потрібно щодня, а не тоді, коли під горою сміття тяжко знайти меблі. Також Олена Василівна пояснила, що посуд миють після їди, а не перед, як було у нас з мамою.
Жодного разу свекруха не підвищила на мене голос, хоч причини для цього тоді були. Вона все розуміла й ставилась до мене з любов’ю. Олена Василівна прийшла зі мною на пологи та навчила потім, як бути хорошою мамою.
Зараз мені сорок два. Я – успішна жінка, тричі мама та власник косметичної компанії. Щодня зі сльозами на очах я згадую свою свекруху, якої не стало три роки тому. Ця жінка стала мені справжньою мамою і за це я завжди буду їй дякувати.
