Соня з Мішою були дуже юними, коли дізналися, що стануть батьками, Соні було 17 років, а Міші – 19 років. Але що вже робити, батьки наполягли на весіллі, так і зробили, а через пів року їхня молода родина поповнилася донечкою, назвали Анастасією.
Як часто це буває, бурхливе і пристрасне кохання рідко переростає в міцну родину, не винятком стали і Соня з Мішою, їм хотілося веселощів, а домашній побут зовсім був їм не до вподоби, вони постійно с8арилися і як результат, не пробувши і року в шлюбі – вони вирішили р0злучитися. Міша казав, що буде допомагати, але через декілька місяців він поїхав за кордон на заробітки і більше не повернувся і відповідно ніякої допомоги від нього не було. Соня залишилася сама з однорічною дитиною.
Батьки спочатку допомагали, але їхньої пенсії не вистачало і вони були не дуже задоволені проживанню Соні з дитиною у них, тому коли маленькій Насті виповнилося 2 роки – вони переїхали у невеличкий районний центр, Настю віддали в дитячий садочок, а Соня пішла на роботу, щоб хоч якось прогодувати родину.
Жилося їм тяжко, грошей ледь вистачало на оренду житла і їжі, але все ж таки, вони були разом. Соня неймовірно любила Настю, але коли їй виповнилося 13 років, її характер став дуже змінюватися, вона стала справжньою бунтаркою, почала прогулювати школу, успішність дуже погіршилася, а одного вечора Соня почула запах цигарок від Насті і вони знову почали с8аритися, і так щовечора. Проблемна поведінка Насті плюс емоційне і фізичне виснаження Соні призвели до того, що стосунки доньки з мамою дуже погіршилися, більше не було довіри.
Одного вечора Соня повернулася як завжди пізно з роботи, була вже десь 10 година вечора, але доньки вдома не було. Телефон не відповідав, набрала найближчих друзів, але ніхто не знав, де Настя, в школі її того дня не було.
Неймовірна тривога охопила Соню, вона вибігла на вулицю і незнаючи, що робити і в кого просити допомоги, вона кинулася перевіряти всі ближні під’їзди, підвали і інші підозрілі місця, але Насті ніде не було.
Раптом до Соні зателефонували, Настя була в лікарні, жива, але її госпіталізували в лікарню. Через 15 хвилин Соня була на приймальному відділенні, їй розповіли, що Настю знайшли на вулиці, вона випила якийсь сумнівний алк0голь і 0труїлася, її привезла швидка медична допомога. Лікарі сказали, що з Настею все буде добре, їй доведеться пробути декілька днів у лікарні, а потім її випишуть.
Через три дні Соня забрала доньку додому, вона її не сварила і перший раз за останній рік вони поговорили чесно і відверто. Виявляється Настя не могла дивитися як мама тяжко працює, щоб утримати родину і подумала, що якщо її не буде, то мамі буде легше. Якраз декілька днів тому вона познайомилася зі старшим хлопцем, він і сказав, що забере її у місто і вони будуть жити разом, він дав Насті випити той алк0голь, ну а далі, що було всі вже знають.
Якби дивно це не звучало, але цей випадок дуже зблизив Соню і Настю, вони знову як колись спілкувалися пізніми вечорами. Настя стала краще вчитися і поведінка її стала зразковою, а Соню підвищили на роботі. Життя помаленьку налагоджувалося і здається, що нарешті настала світла смуга.
