Мені пощастило зустріти своє справжнє кохання ближче до тридцяти п’яти років. Можливо трохи пізно, але, мабуть, така моя доля. Заради цієї жінки я готовий на все, Катя для мене сенс життя. Я був певен, що тільки з нею буду найщасливішою людиною на Землі.
З Катею я вирішив, що житимемо в мене на квартирі та вона одразу ж переїхала до мене. Житло, між іншим, дуже комфортабельне, ніяких вад в ній я не бачу. Але мати Катерини була не зовсім у захваті від неї, постійно переживала про те, в яких умовах ми живемо, а особливо її дочка. Саме після цього мої з тещею стосунки починали псуватися.
Особисто я намагався не вступати в жодні конфлікти з тещею, мені не хотілося витрачати на це свої нерви. Але Марії Вікторівні цього навпаки хотілося, вона робила все можливе для того, щоб виставити мене з не дуже хорошого боку.
Коли дійшло до того, що Катя завагітніла, теща ніби з ланцюга зірвалася. Почала говорити про те, що ця дитина не від мене, що її дочка мені зраджує. Зі своєї ж дочки зробила ту людину, якою вона не є, а все для того, щоб посварити мене з дружиною.
Дізнавшись про це, Катя відразу ж поговорила про це зі своєю мамою, вона дуже образилася на неї. Сказала, щоб та нарешті заспокоїлася та змирилася з вибором доньки. Як я зрозумів, теща хотіла бачити поряд зі своєю кровиночкою багатенького чоловіка, а не такого, як я. Але доля вирішила інакше та тепер ми з дружиною чекаємо на народження нашого синочка. Після тієї невеликої сварки ми ще довго не бачилися з Марією Вікторівною, переважно нам допомагали мої батьки.
Говорячи про те, що ми не бачилися тривалий час, я маю на увазі, що справді минуло сім років. Наш син уже навчається у школі. Одного дня, коли я забрав його з навчання, ми сіли в трамвай. Дорогою туди ж зайшла моя теща, яка явно не очікувала нас там побачити. Вона дуже здивувалася, а коли побачила онука, почала широко посміхатися та спробувала привітати його.
Я був здивований не менше тому, що ця жінка, мабуть, змінила своє ставлення до мене та дитини. Мені не хотілося забороняти їй спілкуватися з онуком, навпаки, хай подивиться тепер на кого він найбільше схожий.
А схожий він був на батька Каті, коли той був такого ж віку. Марія Вікторівна була дуже рада бачити нас, вибачилася та попросилася прийти в гості. Я погодився.
З того дня все змінилося, наші стосунки стали лише міцнішими. Бабуся з дідусем приїжджають до нас регулярно, щоб побачитися з нашим сином. Катя пробачила своїй мамі за ті слова, які вона наговорила. Тепер у нас все буде добре, ніяких сварок більше немає, я став для тещі з тестем улюбленим зятем.







