Я живу у шістнадцяти поверховому будинку, на одинадцятому поверсі. Звісно, проблеми бувають різні, найчастіше не працює ліфт. Ходити пішки по 22 поверхи вдень, туди й назад я вже звикла, але от скільки до сусідів звикнути не можу. Та й не хочу..
В нашому будинку, на кожному поверсі по шість квартир, усі з яких трикімнатні, місця багато. Я живу тут лише чотири роки, хоча дім уже досить старий і є люди, котрі купили тут житло, ледь не в перші продажі.
Усі сусіди хороші, вітаємося, спілкуємось, ніколи немає скандалів чи криків. Ви не повірите, але в моєму домі навіть немає стареньких жіночок на лавці біля під’їзду, які все обговорюють!
Але всю цю ідилію зіпсували жильці квартири 42. Там живе дуже велика сім’я. Насправді досі ніхто з будинку не знає, скільки їх там точно. Дві сестри близнючки, віком по 35-40 років, у яких в по 6-7 дітей, стара бабця й іноді видно чоловіків. А, точно, ще пес, Хаскі..
Але кількість людей не така важлива. Вони не дають спокою нікому з жильців, особливо на своєму та ближніх поверхах.
Одна з тих жінок близнючок розповідала, що діти у неї від одного з братів..А інша кожного року вагітна..
Постійно ходять по всіх сусідах, та з криком “просять” гроші на лікування, бо в дітей не все добре з психікою, та й у фізичному плані у них є вади.
Якщо не даси коштів — будуть виливати всякі помиї під двері, на кшталт скислого супу, чи їжі яку не доїв пес.
Усі жильці знають — не можна ходити дуже близько під вікнами будинку, та й взагалі, бажано до під’їзду ледь не бігти. Адже в будь-який момент у голову може полетіти величезна цибулина, або ж навіть кавун.
Коли ліфт не працює, то всі вже знають, що треба мати з собою якийсь балончик, про всяк випадок. І не можна йти одному, страшно..
А як мені лячно, якщо ці люди живуть через два метри від мене, я чую усі крики з їхньої квартири, вдень та вночі. Ще й разом з тим, собака в них теж вічно гавкає. Одного разу вони розпалили вогонь (маленький, але все ж) прямо на ліфтовій площадці. Ми з сусідами усе погасили, але вже набридло миритися з цими витівками!
Якщо заходити після тих дітей у ліфт, то там все в сечі.. Список їхніх “приколів” може бути нескінченний.
Скільки уже скарг було написано до місцевих органів, та ніхто не звертає уваги, адже ці сусіди — люди з інвалідністю. Жильці не знають що робити, як ужитися з ними..
