– Не п’є і вже добре. – Сказала мені свекруха, витираючи масні руки об кухонний рушник. – Не можу зрозуміти, що тобі ще треба?
Я сиділа й дивилась на неї. Невже ця жінка й справді не розуміє, що коїться з її сином?
– Але він з ранку до ночі грає в комп’ютерні ігри! – Не витримала я й перейшла на підвищені тони. – Я з сином йому абсолютно не треба.
– А мій чоловік всі гроші пропивав! Навіть телевізор з хати виніс! А тобі ще гріх жалітись! Сидить собі, то нехай сидить. Чи ти може хочеш, щоб він тобі на кухні допомагав?
– Ну хоча б щоб час зі мною проводив! А то навіщо мені чоловік? Заробляти більше він не хоче, бо ігри в нього на першому місці!
Свекруха дивилась на мене так, ніби я наговорюю на її улюбленого сина. А я, всього лиш, хотіла собі нормальну повноцінну сім’ю.
Коли ми познайомились з Сергієм, він був цілком нормальним чоловіком. Ну так, я знала про його захоплення азартними іграми, але за останні роки це стало його єдиною цінністю.
Все рідше Сергій почав на мене звертати увагу. Я вже місяць ходжу з інших кольором волосся, а він навіть не помітив. Але найгірше те, що чоловік абсолютно не цікавить сином.
– Татку, татку, – маленький Богданчик горнеться до нього, – пограйся зі мною.
– Йди звідси! – Огризається чоловік. – В татка тут своя гра.
В ті рідкі моменти, коли я бачила чоловіка не за монітором комп’ютера, він спав. Їв також за комп’ютерним столом. Ми майже перестали розмовляти.
Дійшло до того, що чоловік вирішив звільнитись з роботи, аби ніщо не заважало йому занурюватись у його віртуальний світ.
Саме тоді моє терпіння луснуло. Не змігши вчергове достукатись до чоловіка, я просто забрала наші з сином речі й пішла світ за очі. Довелось перший час пожити у друзів, а потім я змогла стати на ноги та почати заробляти.
Не знаю, в який момент чоловік помітив нашу з сином відсутність, але я не можу бути певна, що помітив взагалі, адже не зробив жодної спроби нас повернути.
Та я навчилась жити без нього. Спочатку тяжко було, з таким чоловіком, як Сергій чи без нього – різниця не велика.
Зараз я змогла знайти достойного чоловіка, разом з яким ми будуємо своє майбутнє. Нещодавно я відчула, що чекаю на ще одну дитину. Але цього разу я впевнена у своєму чоловікові, адже відчуваю його любов та підтримку.
А Сергій… Мені його шкода, адже за своєю залежністю він не втрачає життя. Живе з мамою за її пенсію…
