Мій син одружився вдруге та переїхав до райцентру. Зараз у нього нова родина, тому виходить так, що його рідний син не потрібний ні матері, ні батькові.
Артем кохав Ольгу, вона народила йому двох дітей, але не зміг змиритися з її постійними зрадами та подав на розлучення. Син вирішив залишитися з мамою, а донька з батьком. Артем дуже любить доньку, все для неї робить, тому коли вона захотіла займатися танцями, почав возити її до райцентру, бо у нас таких гуртків немає. Там він і познайомився з Машею, вона теж водила доньку на заняття. Кілька разів, вони вдвох возили дітей на змагання та турніри, почали спілкуватися. Поступово Артем закохався у Машу, молоді почали жити разом, згодом одружилися. Перший чоловік Марійки тяжко захворів та помеr, коли доньці не було й рочку, тому вона свого рідного батька не пам’ятала, та почала одразу ставитися до Артема, наче він і є її рідний тато.
Жити діти залишилися у райцентрі, Маша мала власну квартиру, Артем перевів доньку до нової школи. Аби більше заробляти син влаштувався їздити вахтовим методом на видобуток. Звісно, дружині самій з двома дітками важко, але в нашому районі знайти гарну роботу складно.
Я раділа, що життя в мого сина налагоджується, що у нього з’явилася нова родина. Але у селі до мене дійшли чутки, що Рома, мій онук, потрапив у погану компанію. Виявилося, що Ольга про сина зовсім не дбала, почала приводити додому чоловіків, влаштовувати власне життя, іноді могла навіть не ночувати вдома. Рома відвідував школу нерегулярно, ходив погано одягнений, завжди голодний. Останній раз його спіймали на місцевому базарі, коли він намагався поцупити велосипед.
Я одразу почала телефонувати сину, щоб усе розповісти, але його саме не було вдома, мав приїхати аж через місяць. Я забрала Рому поки що до себе, але я стара людина і не є авторитетом для підлітка, онук мене не слухає, йому потрібен батько. У школі навчається погано, моєї пенсії не вистачає, щоб купити йому все необхідне, добре хоч нагодований.
Коли повернувся Артем, то сказав, що поговорив із дружиною і вони поки не можуть забрати Рому до себе. Маша й так весь час сама з двома донечками, ледве встигає по господарству, а вони ще й чекають на їхню спільну третю доню. Квартира у них двокімнатна, дівчатка ще маленькі, а сину наступного року вже чотирнадцять виповниться. Ще б годі він виріс підтримкою та помічником, а так лише додаткові клопоти та переживання. Насварився, що я примушую його обирати між сином та дружиною.
Мені образливо за внука, я бачу, що він хороша дитина, просто виявився нікому не потрібен. Не знаю, як мені й буди, сподіваюсь вдасться переконати Артема забрати Рому до себе.
