Мій брат Остап – бізнесмен. Свого часу йому вдалось відкрити власну фабрику, а потім і філіали. Зараз він заробляє немало й може дозволити собі пристойне життя.
Нещодавно вони з дружиною Олею шукали няню для своєї чотирирічної донечки. Я в розмові з братом натякнула, що моя шкільна подруга Рита саме шукає роботу няні. Брат спочатку ніби пропустив мої слова повз вух, але за кілька днів зателефонував мені та сказав, щоб я дала йому номер Рити.
Вже наступного дня мені зателефонувала подруга й дякувала за те, що я допомогла з роботою. Але якби я знала, чим все це закінчиться…
Остап не сказав своїй дружині, що Рита – моя знайома. Саме тому Оля й вирішила, що може знущатись з няні, як їй заманеться.
Вже за кілька тижнів приходжу я до Рити, а подруга чорніша за ніч.
– Що сталось, – питаю, – ти часом не хвора? Бо виглядаєш не дуже…
– Ой, – каже мені Рита, – все добре, тільки проблеми на роботі…
– На роботі… – Питаю – А що там?
Тут несподівано для мене Рита розплакалась.
– Вона, – каже подруга, – кричить на мене. А вчора навіть вдарила…
– Як вдарила?
– Ляпаса дала…
– Як таке могло статись? – Я обняла Риту – Оля завжди така мила дівчина. Слова поганого нікому не скаже. За що вона тебе вдарила.
– Бо я не встигла після вечері посуд в посудомийку завантажити, бо переодягала дитину.
– Але ж посуд… це не твої обов’язки…
– Ото ж і воно… – Рита плакала в мене на плечі… – Я туди більше не повернусь.
– Не хвилюйся, – намагалась я заспокоїти подругу, – я з Остапом поговорю.
Та Рита ніяк не заспокоювалась.
– Можеш говорити, але я більше в той дім ані ногою….
Але я для себе вирішила, що таке не можна залишати просто так. Якщо дружина брата й справді така лицемірна людина, як про неї каже подруга, то Остапові потрібно про все дізнатись.
– Ти повинна мені допомогти, – рішуче сказала я Риті, – бо це важливо для мого брата. Він повинен знати, хто його дружина насправді.
Після довгих вмовлянь, Рита все ж погодилась.
Наступного дня мені потрібно було поговорити з братом.
– Ні, – на відріз відмовлявся Остап, – я не підглядатиму за власною дружиною, це аморально.
– Остапе, – сказала я братові, – те, що робить твоя дружина теж аморально. Ти повинен це побачити на власні очі.
Брат задумався, та все ж погодився. В його очах я побачила якесь хвилювання. Адже він знав свою дружину. Добре знав.
Так от, Остап сказав Олі, що їде на зустріч з партнером, а сам заховався у підсобній кімнаті. Там сіла і я. Рита ж прийшла на роботу, як і потрібно.
Тут з кімнати вийшла Оля. Не привітавшись з нянею, вона одразу почала роздавати їй вказівки.
– І в спальні нашій вікна помиєш!
– Добре, – спокійно сказала подруга, хоч це і не входило в її обов’язки.
– Біжи до дитини, чуєш, що плаче?! – Оля перейшла на крик. А Рита тим часом кип’ятила молоко для малечі. Молоко збігло й Оля, яка стояла й на все це дивилась, замість того, щоб просто взяти й виключити плиту, почала кричати на няню.
– Ти розтяпа! – Вона вдарила Риту по обличчі – За що ми тобі гроші платимо?!
В цей час з підсобної кімнати вийшов Остап, а слідом я.
– Отак, значить, ти ставишся до людей! – Брат підійшов до жінки й подивився їй в очі.
– Це моя справа й моя прислуга, – зверхньо сказала Оля.
– Не потрібна мені така дружина, яка до людей так ставиться, – суворо сказав Остап. – Збирай речі.
Словом, до вечора Олі в будинку брата вже не було. Вона забрала всі свої шуби та прикраси, а от про дитину навіть не згадала.
Але це навіть на краще. Брат дізнався, хто його дружина насправді. Зате зараз в нього все добре – гарна дитина та прекрасна дружина, яка, за збігом обставин ще й моя найкраща подруга – Рита. Я вдячна долі, що життя склалось саме так.
