Я працюю вже більше ніж п’ять років і жодного разу не мала відпустку. Я просто не могла собі дозволити відпочинок, адже мала допомагати своїй родині.
Річ у тім, що моя старша сестра народила доньку і залишила її у моїх батьків, сама ж поїхала закордон і не повернулася. Ми не знаємо досі, де вона знаходиться. Лише у соцмережах іноді фото зустрічаємо, де сестра то відпочиває на курортах, то ходить по брендових магазинах.
Зрозуміло, що вона ніколи не повернеться до доньки і їй зовсім байдуже, як ми усі разом живемо. Аби допомагати мамі з татом виховувати племінницю я пропрацювала на роботі 5 років без відпустки. В решті решт мій керівник не витримав і сказав, аби я взяла відпустку та відпочила.
Мені стало соромно перед колегами та перед собою. Адже я маю гарну заробітну плату, але ходжу в старому одязі, не відпочиваю. Тож, ні з ким не радячись, я вирішила придбати путівку на недорогий закордонний курорт. Моя відпустка триватиме 10 днів і я чекаю з нетерпінням на це. Відпочивати планую сама, адже за численною роботою особисте життя не влаштувала, та й втомилася від людей.
Коли я попередила батьків, що їду на відпочинок, їхня реакція мені здалася дивною. Мама запитала, чому я не подумала, що на цю ж суму можу усіх на море відвезти. На її думку, я маю дбати про племінницю, а їй зараз необхідне морське повітря.
Я ж відповіла, що хочу один раз відпочити одна, але почула у відповідь лише докоряння. Мені дуже неприємно, що мої рідні зовсім не переймаються за моє особисте життя та спокій.
