Моя дружина залишила мене три роки тому. А все через те, що я не повірив, що її вагітність якось пов’язана зі мною. І, врешті, в мене були на це підстави. Адже я був на заробітках три місяці, а коли повернувся, то дізнався, що дружина на другому місяці вагітності. Звичайно, я одразу зрозумів, що вона мені зрадила.
Але Віра, моя дружина, всіма правдами та неправдами намагалась переконати мене, що я все не так зрозумів і дитина справді моя. Але лікар, який її обстежував за певну винагороду повідомив мене, що згідно зі строками, я аж ніяк не можу батьком.
Тоді Віра пішла від мене. Я сподівався, що вона хоча б якийсь час побуде одна, але колишня дружина одразу знайшла собі нове захоплення та переїхала до нього.
Пройшло три місяці, перш ніж я дізнався від колишньої тещі, що Віра вже вийшла заміж. «За батька своєї дитини», – сказала мама колишньої й зрадів, що зробив правильне рішення, давши Вірі розлучення, адже дитина справді була не моєю.
З того часу пройшло три роки. Я інколи переглядаю соціальні сторінки Віри й завжди бачу її поряд з новим чоловіком та кучерявою, як він, дівчинкою. Ну що ж, що було, те було.
Але вже якийсь час Віра перестала виставляти нові фото в мережу. І прізвище змінила на дівоче. Я якось не надав цьому значення, поки одного разу не зустрів її в місті. Вона гуляла з візком.
«Дивно, – подумав я, – не знав, що вона вагітна вдруге.»
Але коли я підійшов ближче, то побачив маленького темношкірого хлопчика.
Я не став нічого говорити, але висновок напрошувався сам собою – Віра зрадила і другому чоловікові й знову залишилась біля розбитого корита.
Очі у Віри були сумні. Було видно, що вона переживає та не все в неї йде гладко.
Та мені її не шкода, адже сама винна, що вдруге не змогла втримати родину. Як кажуть – горбатого могила виправить. А я навіть радий, що одразу зміг зрозуміти брехню дружини!
