Мене звуть Ліна і я виховую сама 5-річну доньку. З чоловіком Андрієм ми розлучилися, коли нашій донечці було 2 рочки. Причиною того стала зрада чоловіка. Хоча він вважає, що я винна в усьому, адже після пологів повністю забула, що маю чоловіка.
Я не заперечую, що якийсь час не приділяла належної уваги Андрію, але й не вважаю, що заслуговувала на зраду. Найобразливішим є те, що Андрій пішов до іншої, а вона мала вже свою дитину. Уявляєте? Пішов від рідної доньки до чужого сина! Незабаром він ще й одружився зі своєю коханкою. Вона, мабуть, щаслива, бо й не очікувала, що комусь буде потрібна матір-одиначка!
Андрій допомагає нашій донечці матеріально, бачитися я дозволяю лише за моєї присутності, адже колись почула від колишнього пропозицію познайомити нашу доньку з «братиком». Я, звісно що проти такого «родичання». Зі зрозумілих причин я не сприймаю ні нову дружину мого колишнього чоловіка, ні її сина, якого вона народила не зрозуміло від кого.
Андрій же намагається мені пояснити, що я не права, адже повинна розуміти, що рано чи пізно моя донька познайомиться з його другою родиною. Від слова родина мені просто смішно! Покинути дружину з рідною донькою і тепер вмовляти знайомитися з якоюсь тіткою з хлопчиком!
Єдине, що тримає мене не заборонити Андрію наближатися до моєї доньки – це його аліменти. Іноді він навіть більше грошей на доню виділяє, ніж цього законодавство вимагає.
Прожити одній з дитиною важко, тому я терпляче відмовляюсь від цих безглуздих пропозицій родичатися з чужими людьми.
Нещодавно моя мама сказала, що я не правильно вчиняю і маю бути мудрішою. Вона вважає, що в решті решт моя донька все одно дізнається про «брата» та іншу жінку в житті її батька. Я ж гадаю, що в 5 років їй це знати аж ніяк не потрібно. Та якщо мій чоловік не розлучиться зі своєю пасією до того, як нашій донці буде хоча б 10 років, я все одно буду проти.
Я не хочу псувати психіку ні собі, ні дитині. Адже як я поясню донечці, що її рідний батько вирішив за краще виховувати чужу дитину?
