В Олени з Сергієм стосунки тривали уже близько двох років. Вона з дуже багатої сім’ї, батько має будівельну компанію, а мама директор школи. Він же із зовсім простої, батьки все життя працювали на заводі.
Сергій влаштувався на перспективну, хорошу роботу, орендував квартиру, декілька разів пропонував Олені перебратися до нього, але вона завжди відмовлялася. Сама ніде не працювала — потреби не було. От і сказала хлопцю одного разу:
— Слухай, мені тато купив квартиру, там вже все готово, речі мої вже там. То може б ти до мене переїхав? Це ж така економія, за квартиру платити не потрібно, зможемо більше тратити на себе. Та й навіть тобі до роботи ближче буде, там 5 хвилин ходьби. Ну і може, без витрат на оренду, ти нарешті машину якусь купиш, тобі ж уже 26 років, як-не-як..
Хлопець довго думав, чи погоджуватися на таке, адже йому було дуже незручно. Проте, частка правди була — справді вигідніше. І з Оленою завжди буде поруч, адже він давно хотів жити разом. Можливо йому навіть вдасться умовити дівчину відмовитися від нічних клубів з подругами ледь не кожного вечора. Дуже його це нервувало.
Сергій переїхав до Олени, їхнє спільне життя нарешті почалося. Він кожного дня ходив на роботу, інколи навіть приходилося вийти в суботу, за необхідності. А вона займалася своїми улюбленими справами: ходила на зачіску, манікюр, в кафе пообідати, або ж проводила час вдома, за переглядом серіалів.
Олена ніколи не готувала, завжди хотіла замовляти з різних закладів вечерю, але щоб було багато, та залишилось ще наступного ранку на сніданок. Прибирати також не любила, а може й не вміла, Сергій робив це сам, або після роботи, якщо ще мав сили, або ж хоча б в суботу.
От так непомітно йшли місяці, а хлопець почав помічати, що коштів немає, відкладати нема що, мало того, він ще й встиг залізти у невеликий борг з кредитних коштів у банку. Адже останній раз купував Олені якусь косметику, а власні кошти закінчилися. Не зрозумів у чому справа, адже не витрачав ніколи так багато. Вирішив поговорити з дівчиною, аби вона почала сама готувати їжу, адже треба трішки більше економити.
Та поки Сергій обдумував майбутню розмову, ідучи з роботи, зайшовши до квартири, він навіть не помітив чужого чоловічого взуття.
Застав Олену з коханцем. Еххх, тяжко було Сергію з цим змиритися, але він спокійно зібрав речі, ні слова не сказав дівчині, хоч вона й вибачилась, плакала.
Пішов. Запитав друга, чи можна у нього пожити, поки іншу квартиру не знайде. Той звісно погодився, а Сергій уже шукав потрібний будинок.
Йшов і думав про те, як же ж добре, що це сталося зараз..
