Я виховую сина одна і без батьківської турботи та суворості мій Назарко зростає дещо балованим хлопчиком.
А ось нещодавно, після того, як синочку виповнилося 3 рочки він почав вередувати в магазинах. Розумієте, я щоразу коли йду в магазин – беру сина з собою. І в мене немає можливості його з кимось лишити. Спокійно пройти повз іграшковий відділ просто неможливо.
Я не знала, як протистояти цьому, тому аби заспокоїти Назара купувала йому щоразу іграшку. Як для матері-одиначки, це важко, адже іграшки не дешеві. Звісно, я й намагалася відволікти якось сина, але не виходило. І ось одного разу, під час чергової істерики Назара, повз нас проходила старенька жіночка з палицею. Вона стала поруч з моїм сином, який в той час качався на підлозі та голосно кричав «Купи!», і гупнула тою палицею.
Я спочатку не оцінила її крок, адже не люблю, коли інші вмішуються у процес виховання. Назар, звісно, звернув увагу на стару: він став з підлоги і перестав плакати.
– Ти знаєш, що ти маму засмучуєш такою поведінкою? А маму засмучувати не можна, – почала незнайомка.
Син стояв і уважно слухав.
– Якщо тобі мама не потрібна, якщо вона така погана, що іграшки не купує, то я її заберу!
Жінка трішки підійшла до мене. Я не заважала їй продовжувати, адже такий спосіб чую вперше. Зазвичай незнайомі дорослі чіпають дитину та кажуть, що заберуть до себе. Такі «вихователі» мене нервують, адже дитина може не жарт злякатися. У цьому випадку жінка хотіла показати моєму сину цінність та важливість мами.
Назар підбіг до мене та обійняв: «Ні, маму не віддам!», – сказав він.
– Тоді не засмучуй її та слухайся!, – зауважила жінка.
– Добре, – сказав Назар.
– Ти більше не будеш плакати, якщо мама не куплятиме іграшку?, – спитала незнайомка.
– Не буду, – відповів Назар, насупившись.
– Ну добре, тоді я пішла, – відповіла та наостанок.
– До побачення, тьотю!, – попрощався Назар.
Старенька мило посміхнулася у відповідь.
З того часу мій син в магазині не вередує. Я ж взяла цей спосіб на замітку. Тоді я жінці навіть не подякувала, проте коли ми зараз проходимо повз іграшковий відділ, з подякою згадую про ту незнайому виховательку.
