Брусенко Ярема

Оце ж покара за жадібність: Історія про оманьливого водяника Двері скрипнули майже одразу, лиш він торкнувся

**Осінь прощення** — Наталю Вікторівно, навіщо вам це? Хай би Василенко її оперував! — голос медсестри

Запізнілий каяття Вікторія ніколи не мріяла про другу дитину. У них з Олегом вже був семирічний син

Спадок чужої крові Катерина повернулася з роботи. Пуста квартира зустріла її глибокою тишею, де кожен

У лікарняній кімнаті панувала незвичайна, дзижчала тиша. Старша акушерка, Ганна Іванівна, сиділа з заплаканими

Голос під серцем Коли Дмитро повернувся у свій маленький городок на Поділлі після шістнадцяти років відсутності

Уроки мовчання Коли Богдан увійшов до класу, було рівно восьма ранку, і повітря наситилось ароматами

Це сталося пізньої зимової ночі в маленькому містечку під Києвом. Чоловік пішов на нічну зміну, а я залишилася

**Дім, де пахне осінню** Коли Соломія дізналася, що мати померла, вона не заплакала. Просто вимкнула

Олов’яне світло Коли Іван повернувся до свого містечка, загубленого серед пагорбів Поділля, ніхто не