У печалі й у радості
— Олеже, подивись, яку сукню купила! Подобається?
Олег підняв очі й посміхнувся.
— Ну-ну, покрутись! Дуже гарна. Тобі неймовірно личить! — ніжно промовив чоловік.
— І мені сподобалась… Я весь магазин оббігала, думала, піду без покупки! А в останню мить побачила цю сукню! Я в неї закохалася! Влітку на день народження Оленки в ній піду.
— Ні, у ній не ходи, — зробивши серйозний вигляд, сказав Олег.
— Чому? — засмучено запитала Марія.
— Бо тоді ти будеш гарнішою за іменинницю. А так не можна.
Марія засміялася, а Олег подумав, який же гарний сміх у його дружини.
— Та годі тобі!
Жінка підійшла до дзеркала, знову милуючись обновкою. Блакитна сукня справді пасувала їй, на її тлі сірі очі Марії здавалися яскраво-блакитними.
Олег теж милувався дружиною й відчував, як на душі стає важко. Він ще не розповів їй… Не знав, як це зробити. Сподівався, що все налагодиться…
— А ми коли у відпустку збиралися? — глянувши через дзеркало на чоловіка, запитала Марія.
— У вересні… — осиплим від хвилювання голосом відповів він.
— У вересні… Треба буде до того часу купальники подивитись. А то у мене лише два. Мало буде.
Олег заплющив очі. Ні, більше не можна ховати правду. Він хотів її захистити, але розумів — не вийде. Треба казати.
— Марічко, сядь, будь ласка, — промовив чоловік.
Жінка обернулася, все ще посміхаючись. Але побачила серйозне обличчя чоловіка, і посмішка зникла.
— Що трапилось, Олежу? — злякано запитала вона, сідаючи поруч.
— У мене погані новини…
— Господи… Не муч, що таке? Всі живі-здорові? Мама в порядку?
— Всі здорові! — заспокоїв її Олег. Потім, взявши її руки у свої, додав: — Моя фірма збанкрутувала.
Марія дивилася на чоловіка, намагаючись усвідомити почуте.
Побралися вони п’ять років тому. Олег був старший за Марію на десять років, але дівчина тоді безумно в нього закохалася. І вік не став перешкодою. Тоді справи Олега якраз пішли вгору, і ніхто не міг би звинуватити Марію, що вона з ним через гроші. А всі, хто знав їхню пару, бачили, як дружина й чоловік люблять одне одного.
Кажуть, деякі шлюби укладаються на небесах. Це був їхній випадок. Вони були, як дві половинки одного цілого. У їхньому житті не було брехні, ніякого обману.
Справа Олега після весілля стрімко зростала. Він почав багато заробляти, і подружжя швидко змінило маленьку двокімнатну квартиру на великий будинок. Купили авто, стали часто їздити на відпочинок. І їхнє і без того щасливе життя стало ще кращим.
Олег вважав, що якщо чоловік одружується, він априорі бере на себе обов’язок забезпечувати родину. Дружина може працювати, але її гроші не повинні бути основним доходом. Тому він навіть не знав, скільки заробляє Марія. Зазвичай вона все витрачала на себе: салони краси, магазини, різні жіночі дрібнички. Інколи Марія купувала продукти, оплачувала невеликі рахунки, але це було за її бажанням. Основне забезпечення лежало на Олезі. Йому так було комфортніше.
А тепер він повинен зізнатися у провалі. У своїй слабкості.
Олег навіть подумав, що якщо після краху його справи Марія захоче піти, він її зрозуміє. Адже він не виконав своє завдання.
— Давно все погано? — тихо запитала Марія.
— Кілька місяців. Думав, виплутаюся, але ні. Сьогодні компанію офіційно оголосили банкрутом. Мені шкода…
Олег похилив голову. Йому було соромно дивитись у очі коханій жінці.
— Чому ти мені про це не казав? — трохи образившись, запитала Марія.
— Не хотів тебе в це втягувати. Сподівався, що сам впораюся.
— Олеже! — обурилася дружина. — Ми ж сім’я. У печалі й у радості, пам’ятаєш? Невже думав, що я тебе кохатиму лише в щасті, а в біді не підтримаю?
— Просто не хотів вішати це на твої тендітні плечі, — зітхнув він.
— Ну добре, — усміхнувшись, погладила його по плечу Марія. — Ми впораємося. Що плануєш робити?
— Не знаю, — промовив Олег, зітхаючи. — Треба підрахувати, скільки в нас грошей, влаштуватися кудись на роботу. Потім, можливо, знову відкрию свою справу…
— Так, — підвелася з дивана Марія. — Сукню я поверну.
— Навіть не смій! — схопився Олег. — Вона тобі так личить, і тобі так подобається.
— Нічого, — заспокоїла його дружина. — У мене цілий гардероб суконь, та й на день народження Оленки в ній іти негожий ти сам сказав.
Олег усміхнувся, відчуваючи, як у нього стискається серце.
— Вона коштує як продукти на півмісяця. Нам це зараз важливіше, — додала Марія. — А потім, коли все налагодиться, я куплю собі іншу, ще кращу.
Ввечері подружжя підраВони міцно трималися за руки, знаючи, що разом подолають будь-які труднощі.
