Брат кличе на день народження, а його дружина влаштовує сцени
Мій брат Дмитро одружився шість років тому. З того часу ні я, ні наші батьки жодного разу не переступали порогу їхньої хати. Усі свята, дні народження та родинні посиденьки незмінно проходять у батьків у великому будинку на околиці Чернігова. Матір готує купу їжі, сервірує стіл, а потім ще й відправляє Дмитра з дружиною Софійкою додому з контейнерами, повними домашніх котлет та салатів.
Коли Дмитро щойно одружився, у Софійки через кілька місяців був день народження. Мама, сповнена ентузіазму, вирішила влаштувати сюрприз: ми купили торт, обрали гарний подарунок і зібрались у гості. Мама подзвонила Софійці, щоб попередити, але та холодно відповіла, що нічого святкувати не планує. Мама, не бажаючи відступати, наполягала:
— Та ми просто зайдемо, чайку поп’ємо з тортіком! Тобі нічого готувати не треба, Софієчко!
У підсумку ми все ж поїхали. Але, прибувши, замість теплого прийому отримали шок: Софійка вийшла до нас на вулицю, пробурмотівши, що в квартирі «не прибрано», і відмовилась пускати нас додому. Ми, приголомшені, вручили їй торт і подарунок просто на сходах та поїхали. Відтоді всі свята мама влаштовує у себе, а ми намагаємось не згадувати той незручний випадок.
Софійка колись прямо заявила батькам:
— У вас же великий дім, місця повно для гостей! А у нас однушка, куди там усіх запрошувати?
Я ледве стрималась, щоб не спалахнути. Невже в однокімнатній квартирі не можна прийняти батьків чоловіка та його сестру? Це ж не натовп, а всього троє людей! Але ми мовчали, щоб не псувати стосунки.
Зараз Софійка вагітна, на п’ятому місяці. Це буде перший онук для наших батьків, і мама, звичайно, не знаходить собі місця від хвилювання. Вона постійно дзвонить Дмитру, питає, як Софійка почувається, чи не потрібна допомога. Але нещодавно ми дізнались, що Софійка ще на початку вагітності звільнилась з роботи. Мама запанікувала:
— Може, їй погано? Може, їй потрібна моя підтримка?
Дмитро заспокоїв: із Софійкою все гаразд, просто вона вирішила «піклуватись про себе». Ми були в розгубленості. Дмитро і Софійка завжди жили на широку ногу: ресторани, подорожі, дорогі речі. У них немає іпотеки — квартира дісталась Софійці від бабусі, тож усі гроші вони витрачали на свої примхи. Але після її звільнення дохід різко впав, і звичний спосіб життя опинився під загрозою. Дмитро намагався пояснити Софійці, що треба економити, але вона, схоже, не готова розлучатись із розкошшю.
Софійка зізналась братові, що звільнилась зі страху «щось підхопити на роботі». Її обережність зрозуміла, але тепер їхній бюджет тріщить по швах, а вона продовжує вимагати колишнього рівня життя. І ось, на тлі цих змін, Дмитро несподівано запросив нас до себе на день народження. Додому! Ми з батьками були в шоці. Тато навіть пожартував:
— Невже я нарешті дізнаюсь, як готує моя невістка?
Матір зраділа, передчуючи родинний вечір. Я вирішила подзвонити Софійці, щоб уточнити деталі, але замість спокійної розмови отримала істерику. Софійка, ридаючи в трубку, заявила, що не хоче бачити нас у гостях:
— Мені ж доведеться прибирати квартиру, готувати їжу! Я вагітна, мені важко!
Я намагалась її заспокоїти:
— Софійко, нічого складного не треба. Звари картоплю, зроби салат, запек— Софійко, нічого складного не треба. Звари картоплю, зроби салат, запекти курку – і все, ми принесемо торт, це ж просто звичайна вечеря на п’ятьох, у чому проблема?
