Колись чоловік повернувся від мами, зітхнув та запропонував зробити нашій дворічній доньці тест на батьківство: Не для мене, для мами
— …Півроку до нашої весілля вона твердила синові: не одружуйся на ній, вона тобі не пара! — розповідає тридцятирічна Оксана, її голос тремтить від образи. — Занадто гарна, буде бігати! Ми тоді сміялися, жартували, що Андрію треба було обрати «жабу», щоб уж точно не обдурила. Але зараз нам не до сміху. Зовсім не до сміху!
Оксана не вважає себе якоюсь сліпучою красунею. Обидівчаста дівчина з передмістя Львова, доглядає за собою, як багато хто. Струнка, доглянута, вдягається скромно, завжди була вимогливою до відносин і поважала себе. Чому її свекруха, Ганна Іванівна, вирішила, що Оксана — вітрогонка, залишається загадкою. Але ця жінка перетворила життя невістки на пекло.
Вони з Андрієм одружені чотири роки, у них є донька. Оксана у декреті, її дні — це нескінченна матерія готування, прибирання та пелюшок. Єдині, з ким вона спілкується, — інші матусі на дитячому майданчику. Але свекруха не заспокоюється. Вона підозрює Оксану у зрадах, стежить за нею, як детектив з дешевого серіалу.
— Вона завжди за мною шпигувала! — зітхає Оксана, її очі наповнюються сльозами. — Дзвонила, перевіряла, приїжджала без попередження, намагалася контролювати кожен крок. Спочатку я намагалася ставитися до цього з гумором, розповідала Андрію, ми посміхалися. Але це виснажує! Я кілька разів ламалася, серйозно з нею сварилася. Вона затихала на деякий час, а потім починала з новими силами.
Перший скандал стався через кілька місяців після весілля. Ганна Іванівна несподівано завітала до Оксани на роботу. Без дзвінка, без причини. Хотіла перевірити: чи правда, що невістка там працює? Чи, може, бреше чоловікові, що в офісі, а сама бігає по коханцях?
— Не знаю, як її взагалі впустили! — згадує Оксана, її голос тремтить від обурення. — У нас бізнес-центр, охорона на вході, гостей пускають лише за записом. Я мало не впала, коли секретарка привела її до мене: «До вас прийшли». Запитую: «Ганно Іванівно, що ви тут робите?» А вона: «Прийшла подивитися, де ти працюєш». І озирається по сторонах! У нас відкритий офіс, усі за комп’ютерами, усе на виду. Хто знає, що б вона влаштувала, якби в мене був окремий кабінет!
Пізніше секретарка, Марічка, прошепотіла Оксані, що ця дивна жінка задала їй купу запитань. Як довго Оксана працює? Чи не запізнюється? З ким спілкується? Чи є у неї хтось у офісі? «Я сказала, що ви заміжня, у вас чоловік!» — додала Марічка, здивовано прищулившись. Оксана була поза себе. Повернувшись додому, вона виклала все Андрію: «Твоя мати перейшла всі межі! Поговори з нею, це ненормально! Вона тільки під стіл мені не заглянула у пошуках коханця. Хоча, може, і заглянула, хто її знає!»
Андрій, схоже, серйозно поговорив із матір’ю. Деякий час було тихо. Ганна Іванівна дзвонила лише по вечорах, питала, як справи, передавала домашні пампушки. Оксана почала сподіватися, що буря минула. Але вона помилялася.
Наступний інцидент стався, коли Оксана була вагітна, але ще працювала. Захворівши, вона взяла лікарняний, спала вдома з вимкненим телефоном, як раптом її розбудив дикий стукіт у двері й суцільний дзвінок. «Я схопилася, подумала, пожежа чи евакуація! — згадує вона. — Глянула у вічок — свекруха! З перекошеним обличчям вере подвері чоботом та давить на дзвінок.
