Я завжди знав, що у своїй сім’ї в мене пануватиме радість і щастя. А коли виникнуть проблеми, то буду їх вирішувати зі своєю дружиною. І нікому іншому не дозволю вмішуватись. Таке рішення я прийняв, коли оцінив відношення мої батьків між собою .
Коли батьки одружилися, тато забрав маму жити до себе. Вона була під пильним наглядом дідуся і бабусі. Вони намагалися до останнього зберегти свій шлюб. Але постійна присутність татових батьків довели маму до депресії. Згодом вона не втримала і покинула батька. Бабуся завжди казала мамі, що вона робить все не добре. Їй не подобалася їжа, яку вона приготує, посуд бабуся постійно перемивала за мамою.
Атмосфера була постійно напружена. Коли мама сказала татові, що хоче переїхати, то це випадково почув дідусь. Він строгим голосом наказав їй іти куди хоче. А тато так і залишився з ними.
– У нас єдиний син, для нього ми старалися і заробляли. Нікуди він не піде.
– Я втомилася від ваших постійних наказів та повчань.
– Андрію, ти повинен вибрати: або я, або вони.
На жаль мама відповіді не отримала. Мовчанням батько дав зрозуміти, що нікуди він не піде. Ми з мамою стали жити у дідуся і бабусі. Мамині батьки тяжко працювали, але в домі їхньому панувала дуже легка атмосфера. Я ніколи не чув, щоб вони сперечалися чи підвищували тон. Мама кілька місяців не могла прийти до себе. Вона була розчарована. Всі її сили кудись поділися.
Пройшов місяць. Тато так і не з’явився до нас. Мабуть, йому не вистачало мужності. Він не міг вчинити так, як хотів. Через декілька місяців мама написала заяву на розлучення. І хоч їй було важко вона таки змогла знайти сили.
Пройшло вже багато років. Я з татом весь цей час підтримував стосунки. Він знайшов іншу жінку. У них тепер своя сім’я. Там інші закони. Він працює разом з нею. Часто бачаться. До речі, живуть вони окремо.
Мені було цікаво, як дідусь і бабуся віднеслися до цього. Одного разу, я вирішив запросити тата до себе додому. Вони, на решті, зустрілися з мамою. Я залишив їх. Думав, їм потрібно було згадати ту ситуації і попросити вибачення один в одного.
На жаль, помилки минулого вже не виправиш. Їх потрібно вирішувати відразу. Бо потім в житті з’являються інші люди, змінюються обставини…
Тато і мама почали знову спілкуватись. Між ними вже не було образи. Але тоді ситуація могла вирішитися по-іншому. Я вдячний їм за уроки, який вони мені показали. Для себе я зробив висновки. Стосунки будуються на довірі і підтримці. Сім’я – це справа двох. Тільки вони докладають зусилля, або , як мій тато, руйнують їх. Обирати лише їм….
